Щира лайка може підняти больовий поріг на третину – тобто суттєво полегшити суб’єктивне відчуття болю. Але це працює тільки зі справжньою лайкою, як засвідчує експеримент. Вигукуючи «fuck», піддослідні витримували біль від холоду довше. Натомість новостворена непристойна лексика – «fouch» і «twizpipe» – не продемонстрували ефекту больового послаблення.
Дітьми нас вчать, що певні слова – непристойні: «Так казати не можна!» – пояснюють батьки. Незважаючи на це, лайка поширена практично в усіх мовах та культурах – і, вочевидь, не без причини. Адже мовне «порушення табу» вважається несвідомим, але надійним методом знизити рівень стресу, послабити страх і біль. Насправді експерименти доводять, що лайка може полегшити суб’єктивний біль і підвищувати больовий поріг.
Але чому? Згідно з теорією, емоції, пов’язані з вживанням непристойної лексики, здійснюють знеболювальний ефект. Вимірювання демонструють, що вимовляння лайливих слів підвищує частоту серцебиття та провідність шкіри – це дві ознаки, що вказують на емоційне збудження. Все ж припускали, що лайка може просто відволікати: коли непристойності вважають веселими або оригінальними, вони можуть привертати увагу, відволікаючи від болю.
Цю гіпотезу детальніше перевірили Річард Стефенс (Richard Stephens) та Оллі Робертсон (Olly Robertson) з британського Кільського університету. В своєму експерименті вчені порівняли ефект вживання лайливого слова «fuck» і придуманих ними, разом з мовними фахівцями Еммою Берн та Джонатаном Гріном, слів-замінників «fouch» і «twizpipe» («Після тривалих дискусій, — пояснювала Берн, – ми вирішили, що Twizpipe і Fouch – найкращі соціально прийнятні лайливі слова, оскільки вони належно імітують справжню лайку: twizpipe відображає жартівливу стихію лайки, тоді як fouch – суворий та лаконічний, подібний до відомої чотирилітерної лайки»).
92 піддослідні обох статей мали тримати руку в крижаній ванні, повторюючи або лайку, або нейтральні слова. Паралельно їм вимірювали пульс і час, впродовж якого рука перебувала у воді. Крім того, вчені просили казати, коли учасників експерименту починало боліти і наскільки сильним був біль, який вони відчували. Після больових тестів піддослідні мусили оцінити потенціал слів, які вони вживали, і визначити їхню емоційну силу, дотепність й ефект відволікання.
Виявилося: щира лайка з класичним «fuck» була ефективною. Вона підвищила терпимість до болю на 33 %, а больовий поріг учасників – на 32 %. Паралельно з цим зростала частота серцебиття та ознаки емоційного збудження. «Це підтверджує попередні результати, які продемонстрували позитивний вплив лайки на больові відчуття», – сказали Стефенс і Робертсон.
На відміну від цього, штучні лайливі слова «fouch» і «twizpipe» виявилися здебільшого позбавленими впливу: їхній ефект на больовий поріг і больову терпимість суттєво не відрізнявся від того, який здійснювали нейтральні слова. «Цікаво, що обидва штучні слова називали більшою мірою емоційно забарвленими та дотепнішими, ніж нейтральні слова», – сказали вчені. Але своїм ефектом відволікання вони не відрізнялися від контрольних слів.
Що це означає? Ефективними є тільки справді погані слова. Прикрашені висловлювання та слова-замінники, як-от «трясця», не здатні сильно пригнічувати стрес і біль. «Наші результати доводять, що справа не в поверхневих ознаках таких слів – наприклад, не в їхньому звучанні», – сказав Стефенс. Також справа не у відволіканні уваги, яке здійснює лайка, пояснюють вчені результати експерименту.
«Натомість за позитивним ефектом ховається щось глибше – ймовірно, він сягає нашого дитинства», – пояснив Стефенс. Психологи виходять з того, що класичні накази уникати певних слів посилюють їхній емоційний вплив. Тоді порушення табу виявляється в певній мірі катарсисом.
Тим не менше, на рівні свідомості піддослідні не розуміють цього ефекту, на що вказують їхні оцінки слів. Тож здається очевидним: лайка зцілює і може пом’якшити біль. Як все ж цей ефект відбувається і де розташовані психологічно-неврологічні корені цього пливу, залишається нез’ясованим.
Nadja Podbregar
Nur echtes Fluchen lindert den Schmerz
Keele University, 18.06.2020
Richard Stephens and Olly Robertson
Swearing as a Response to Pain: Assessing Hypoalgesic Effects of Novel “Swear” Words
Front. Psychol., 30 April 2020
Зреферувала С. К.