«Віртуози-2020»: кілька роздумів від людини за кадром
Ці рядки народились за тиждень після фестивалю… Спочатку я не планувала нічого писати про цю подію, оскільки була серед числа тих багатьох учасників команди організаторів, кого не можна було розгледіти в об’єктивах камер під час багатогодинних трансляцій.
Однак усе ж вирішила поділитися враженнями від цьогорічного маратону, а також незабутнім досвідом, який отримала не лише команда організаторів, а й музиканти і тисячі глядачів, які дивилися трансляції концертів. Тут не буде прізвищ, критичних зауваг, а лише суб’єктивні думки від людини, яка є невеличкою частинкою великої команди Львівської національної філармонії.
Лютий 2020 року… Програма Міжнародного фестивалю «Віртуози» вже остаточно сформована. Розпочалася робота над промоцією цієї події: логістика, тексти, розроблення ідентики, пошук медіаматеріалів та ще багато іншого. Увесь «пакет», необхідний для того, щоби розповісти іншим про масштабний фестиваль, вже майже готовий до розповсюдження.
Маріанна Гумецька.Piano Recital. Відкриття. 31.05.20
Фестиваль має бути грандіозним. Крім того, він приурочений 250-річчю із дня народження видатного композитора-класика Людвіга ван Бетговена, тому усі 20 подій, що були заплановані, цілком мали складатися із його творів. Упродовж 11 днів на сцені Концертного залу Людкевича мали прозвучати понад 50 творів майстра: починаючи від багателі ля мінор для фортепіано, більш відомої під назвою «До Елізи», й закінчуючи знаменитою «Одою до радості» з Дев’ятої симфонії та прем’єрним виконанням ораторії «Ісус на Оливковій горі».
Початок березня 2020 року… Поступово у стрічці новин зустрічається все більше повідомлень про зростання кількості хворих на коронавірус у Європі, а на смартфон після перетину державного кордону, замість звичних «Вітаємо у …!», приходять повідомлення із попередженням і рекомендаціями як не захворіти. «Але це не про нас! Все буде добре», – так заспокоювала я себе.
Юрій Гадзецький (баритон), Аліна Шевченко (фортепіано). Lied-Arie. 31.05.20
Однак вже через два тижні карантин запровадили і в Україні. Далі – усе більше новин про закриття кордонів в різних країнах. Може, через три тижні все налагодиться і концертне життя ще буде можливим? Але замість цього лише скасування й відтерміновування подій.
Концертні зали світу вмить спорожніли. Неможливими стали навіть такі важливі для усіх музикантів репетиції у колективах.
Життя мовби поставили на паузу…
Марта Кузій. Piano Recital. Відкриття. 31.05.20
Поступово усім довелося адаптуватися до нових умов. У Львівській національній філармонії заходилися реалізовувати проєкти у незвичних форматах: спочатку це були трансляції архівних записів на вулицю Чайковського та на офіційних інтернет-ресурсах, а вже буквально за тиждень-два – відбулись і перші онлайн-концерти.
Уже на той час було зрозуміло, що зарубіжні виконавці ніяк не зможуть приїхати та взяти участь у «Віртуозах», а таких гостей було надзвичайно багато, адже твори Бетговена мали звучати у виконанні понад 40 солістів, 4 колективів та 6 диригентів із 11 країн світу! Тому коли від Генерального директора філармонії дізналася, що фестиваль таки відбудеться, щоправда, у зовсім іншому форматі, то дуже зраділа, адже загорілась ним іще від початку! Отож, цього року «Віртуози» отримали небувалий формат дводенного маратону!
Ігор Муравйов (скрипка), Максим Сасько (фортепіано). Violin Duo. 31.05.20
Травень 2020 року… Такий формат влаштування фестивалю став зовсім новим та, безумовно, історичним. Самому маратону передувало безліч організаційних моментів, які залишились за кадром: починаючи від технічного забезпечення трансляцій та закінчуючи рекламною кампанією. Усе це було новим для усіх, незвіданим, адже до того ніхто з чимсь подібним не мав справи!
Утім підготовка тривала успішно, у залі вже відбувались репетиції музикантів. У зв’язку із новими умовами дещо змінився репертуар концертів. Левову його частину становили камерно-інструментальні твори – фортепіанні сонати, дуети, тріо та квартети. Також на сцені Концертного залу Людкевича звучали пісні Бетговена та уривки із його єдиної опери «Фіделіо» і ораторії «Ісус на Оливковій горі».
Іванна Гусар (скрипка), Богдана Дяченко (скрипка), Вероніка Педорич (альт), Ольга Бойчук (віолончель).Quartet. 31.05.20
Цікаво, що щороку до фестивалю також готували буклет, з допомогою якого гості могли познайомитися із подіями та виконавцями. Тепер же гості «Віртуозів» перебували по той бік екранів, однак буклет все ж змакетували для усіх учасників та для архіву, адже 2020 рік став особливим за всю 39-річну історію фестивалю. Буклет був доступним ув онлайн-форматі поряд із всіма іншими текстовими матеріалами.
Підготовка до трансляцій теж складалася із величезної кількості нюансів: камер, світла й іншої необхідної техніки, а також потребувала ряду налаштувань на самих інтернет-платформах, щоб процес перегляду для усіх охочих був максимально зручним!
Аліна Шевченко. Piano Recital. 01.06.20
31 травня – 1 червня… Насолода мистецтвом! Саме так можна окреслити тривання маратону! Уклали його із дев’яти частин-концертів, які були розподілені між двома днями. На сцені Концертного залу Людкевича він об’єднав близько 50 музикантів. Що важливо, цього року більша частина виконавського складу – були українцями. Серед них були як музиканти, які вже тривалий час успішно виступають на провідних концертних майданчиках світу, так і молоді виконавці, які лише розпочали свою професійну творчу кар’єру. Однак усіх їх об’єднувало неабияке бажання дарувати музику! І це було дуже помітно у їхніх очах!
Реакція глядачів на концерти маратону перевершила усі очікування: тисячі переглядів кожного відеозапису, сотні коментарів, віртуальних оплесків, квітів, на які іноді ми не встигали навіть відповідати.
Андрій Уличний (скрипка), Тобіас Рот (альт), Василь Іванишин (віолончель). String Duo & Trio. 01.06.20
Віддача музикантів вразила не менше! Було видно, наскільки вони раді нарешті виступати на сцені (шкода, що наразі у поржньому залі!), наскільки це для них важливо! Цей факт не міг не захопити. Але найбільше вразила безсмертна музика у їхньому виконанні!
Попри це залишилося якесь відчуття недомовленості… Особисто для мене найбільш незвичними були паузи між композиціями, коли соліст чи ансамбль впродовж виконання твору віддає колосальну творчу енергію, а у відповідь після завершення чує тишу та лише скромно вдячно кланяється віртуальним глядачам. Чи сподобалось глядачеві виконання? Чи він взагалі дивився його? Якщо так, то якою була реакція? Думаю, подібні запитання бентежили багатьох музикантів!
Максим Римар (віолончель), Наталія Пелех (фортепіано). Cello Sonata. 01.06.20
Щось подібне у мене виникало також при перегляді трансляцій: хочеться аплодувати, подякувати музиканту за чудову інтерпретацію, але розумієш, що ніхто цього не почує, а ця маленька намальована квіточка чи навіть коментар все одно не передадуть тих емоцій, які відчуваєш саме під час слухання музики. І ніби комунікація відбулася, і ніби й ні…
«Віртуози-2020», присвячені Бетговену, назавжди залишаться у пам’яті як щось неповторне й захопливе. Над реалізацією онлайн-маратону працювала величезна команда, яка понад усе хотіла, щоби цей фестиваль все ж таки відбувся, хоча б і в кардинально іншому форматі! І я безмежно рада була хоч трішки долучитися до його втілення!
Марко Комонько (скрипка), Оксана Литвиненко (віолончель), Мирослав Драган (фортепіано). Piano Trio. 01.06.20
Без сумніву, можу говорити про те, що цей проєкт був надзвичайно важливим саме у таких умовах, і це чудово, що його вдалося реалізувати, адже саме завдяки «Віртуозам» ми зрозуміли, наскільки усі стужилися за «живим» музичним мистецтвом, і що жоден запис не замінить вражень, отриманих від концерту, відвіданого особисто, адже емоції, які переживаєш під час цього – справді безцінні!
Фото: Анастасія Іванова
Зображення фестивалю: Софія Малендевич
07.06.2020