Уві сні ми також отримуємо інформацію: хоч із середовищем не взаємодіємо, та мозок працює, засвідчує експеримент. Згідно з отриманими даними, мозок навіть уві сні може відрізнити змістовне мовлення від позбавленого сенсу булькотіння. Цікаво, що змістовні повідомлення мозок обробляв пріоритетно на всіх фазах сну, крім фази активного сну, повідомляють науковці в журналі «Current Biology». Чому, досі не знають.
Зображення: Hank Grebe.
Без сну організм не може підтримувати життя. Коли ми відпочиваємо, наш мозок використовує паузи, щоб відсортувати та зберегти спогади, перезарядити синапси та позбутися відходів. Аби в цей час мозок не зазнав пошкоджень, під часу сну ми сприймаємо подразники з навколишнього середовища обмежено: будильник ми почуємо, але не шум транспорту чи розмову партнера.
Але чому? Досі неясно, як таке селективне пригнічування подразників працює. Можливо, існує фільтр, через який більшість акустичних сигналів не може потрапити до вищих мозкових центрів? Чи всі вхідні сигнали зчитуються та опрацьовуються повністю?
Аби це з’ясувати, науковці на чолі з Метью Коромою (Matthieu Koroma) із Сорбоннського університету в Парижі попросили 18 перевтомлених піддослідних задрімати у лабораторії сну.
Під час засинання та самого сну учасникам на одне вухо голоси розказували історії. В інше вухо вчені скеровували беззмістовне булькотіння. За допомогою електроенцефалограми науковці відстежували, чи опрацьовував мозок мовні подразники і як.
Спеціальний алгоритм напередодні натренували впізнавати специфічні для цього процесу мозкові сигнали та розрізняти їх.
Мозкові хвилі засвідчили: коли піддослідні засинали, їхній мозок продовжував чути – і дуже селективно. Як і в стані бадьорості, змістовне мовлення уві сні мозок опрацьовував пріоритетно та посилено. Натомість позбавлене сенсу бурмотіння мозок пригнічував. Така селективна реакція на акустичні подразники в фазі легкого сну зберігалаться і під час сновидінь, так званої фази швидкого сну, повідомили вчені.
«Так, наші результати підтверджують, що слухові подразники опрацьовує навіть мозок людини, що спить», – сказали Корома та його колеги. Замість того, щоб всі акустичні сигнали відфільтровувати ще на першому рівні сприйняття, мозок прислухається навіть уві сні, тож може відрізнити змістовне повідомлення від безглуздя. Це доводить, що навіть уві сні триває опрацювання акустичних подразників у вищих центрах мозку, сказали вчені.
Але під час фази швидкого сну мозок тимчасово змінював свої реакції на акустичні подразники. Це ставалося тоді, коли піддослідні вві сні активно водили очима вперед-назад, засвідчують експерименти. Як тільки піддослідні переходили в цю фазу, їхній мозок переставав пріоритетно опрацьовувати змістовне мовлення. Він прицільно пригнічував акустичну інформацію. Сигнали псевдомови натомість залишалися стабільними впродовж всієї фази швидкого сну – байдуже, рухалися очі піддослідних чи ні.
На думку вчених, це означає, що наш мозок не лише постійно прислуховується – він також підлаштовує свої реакції до кожної з фаз сну. Відповідно, змістовні, потенційно важливі стимули зазвичай мають пріоритет. Але коли ми інтенсивно снимо – як це відбувається під час руху очей уві сні – навіть ці подразники пригнічуються. «Це перший доказ такого механізму селективного пригнічення слухових подразників під час фази швидкого сну», – сказав Корома.
Чому під час цієї фази мозок спеціально ігнорує інформацію ззовні, досі неясно. Науковці припускають, що так мозкові легше зосередитися на внутрішніх процесах. Адже під час швидкого руху очей сни особливо інтенсивні, тобто мозок має багато роботи.
«Такі механізми пригнічення подразників від органів чуття можуть слугувати захистом сну і піклуватися про те, щоб інформативні сигнали не завадили внутрішній активності», – припустили науковці. Наступні дослідження мали б з’ясувати, чи це припущення правильне.
Nadja Podbregar
Auch im Schlaf hört unser Gehirn noch zu
CNRS, 19/05/2020
Зреферувала С.К.
28.05.2020