Наглядова рада "Бабиного Яру" дала шанс Хржановському.

 

Наглядова рада Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" вирішила зберегти Іллю Хржановського на посаді художнього керівника проєкту, незважаючи на суперечливі творчі методи, апробовані російським режисером у фільмі "Дау", й попередні начерки концепції, котрі витекли в пресу. Хржановський має довіру наглядової ради до кінця року, коли має презентувати свої остаточні напрацювання.  

 

Про рішення наглядової ради йдеться в заяві на офіційній сторінці меморіалу. Серед підписантів – Святослав Вакарчук, Володимир Кличко, Віктор Пінчук, Александр Кваснєвський, Світлана Алексієвич та інші.

 

 

 

Наглядова рада запевняє, що проєкт меморіалу є виваженим і ретельно пропрацьованим й не залежить від персоналії художнього керівника.

 

"Поруч із концепцією музею був створений історичний наратив, над яким працювали авторитетні міжнародні історики і який широко обговорювався представниками української громадськості. Ні концепція музею, ні історичний наратив не змінилися і не змінюються внаслідок будь-яких професійних призначень. Способи художнього втілення ідей музею розробляються професіоналами і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського та його команди", – ідеться у заяві.

 

Наглядова рада запевняє, що прагне розповісти про Бабин Яр як місце великої трагедії – "місце масового вбивства євреїв, а також ромів, українців, людей інших національностей та представників різних соціальних груп, місце, яке стало символом спроб злочинного нацистського режиму Німеччини “остаточно розв’язати єврейське питання”.

 

При тім наглядова рада запевняє, що меморіал не береться в якийсь спосіб виправдовувати СРСР. "Бабин Яр став не тільки символом цього геноциду, а й символом наступних намагань керівництва Радянського Союзу знищити пам'ять про цю трагедію", – стверджують автори.

 

"Саме готовність незалежної України повернути пам’ять про одну з найбільших трагедій людства зробила нашу ініціативу можливою. Проєкт має унікальний шанс доповнити європейську історію, історію Голокосту та історію людства. Ми переконані, що створення першого і унікального у Східній Європі меморіалу, який розповідає про масове вбивство євреїв шляхом розстрілів (Holocaust by bullets) у ярах Європи, а на базі музею – науково-історичного освітнього центру, важливе не лише для знання та розуміння історії з метою відновлення історичної справедливості. Цей проєкт здатний зміцнити позицію України у сім'ї вільних держав світу як країни, що ставить уроки історії на службу співпраці і порозуміння між народами сьогодні та в майбутньому", – ідеться у заяві.

 

Наглядова рада запевняє, що не допустить перетину етичних стандартів під час створення меморіалу. Автори заяви запропонували долучити до громадської ради авторитетних діячів мистецтва, культури і науки України, "які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи", а до складу самої наглядової ради ввести офіційного представника держави.

 

Заяву підписали: Натан Щаранський, голова наглядової ради, політичний в'язень Радянського Союзу (1977-1986), правозахисник, колишній міністр та віцепрем'єр в ізраїльському уряді (1996-2006), Світлана Алексієвіч, білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури, Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України, віцепрезидент Європейського єврейського конгресу та віце-президент Європейської ради єврейських організацій та громад, Святослав Вакарчук, лідер рок-гурту "Океан Ельзи", народний депутат України, Александр Кваснєвський, президент Польщі (1995-2005), Володимир Кличко, спортсмен, Рональд Лаудер, президент Всесвітнього єврейського конгресу, Віктор Пінчук, підприємець, Михайло Фрідман, підприємець, Павло Фукс, підприємець, Герман Хан, співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії, підприємець.

 

07.05.2020