Малий фейлєтон.
Розлютив мене гром. Максим Ґоркій своїм письмом про совітську Росію. Помістив його в "Ліманіте", передруковали його мало не всі европейські денники, не пересліпив його і мій товариш, що "оглядає пресу". Воно найшлося і в "Гром. Думці" ч. 86.
Велике питання підняв Ґоркій у свойому письмі, яким хотів відповісти, чому-то російський народ перемінився в дикого, кровожадного звіра. Ґоркій виправдує звірство російського народу жаждою відплати і пімсти за вікові кривди. В обороні товпи каже він ось що: "В Київі добрий російський народ викинув крізь вікно відомого промисловця Бродського. Так само викинув і ґувернантку. Товпа пощадила лише канарка в клітці. В серці розшалілої товпи найшлося спочуття для пташини. Значить, було милосердіє в серці товпи. Лиш не було його для чоловіка, який на нього не заслужив. В тім саме ціла жостокість і траґедія!"
Так говорить Максим Ґоркій.
Яка страшна помилка! Так говорити може лиш фантаст-поет, що сліпо вірить в товпу. Товпа викидала живих людей через вікна на брук, а... пощадила канарка...
Ось і непорозуміння! Я думаю, що товпа не викинула канарка з кліткою лиш тому, що не бачила його. А коли й добачила, то не викинула тому, що канарок має надто мало крови... А великий письменник пише про милосердіє в серці товпи... Ні, ні! Невже Ґоркій не видів товпи хлопчиків, що відрізували хвости котам? Невже Ґоркій не видів товпи, як обкидала камінням і болотом пяного або божевільного чоловіка? Чи Ґоркій не чував про товпу, що робила погроми, що била до крови, до безтями Малішевського чи о. д-ра Юрика? Невже Ґоркій не чув нічого про товпу, що гуляла довкола ґільотини і шибениць?
Тому не говоріть про милосердіє товпи. Товпа є страшна, кровожадна і жостока.
І коли людство має піти вперед, то мусить знищити товпу. Як людина має визволитись, то треба вбити товпу.
Бо не паковання товпи, а пановання суспільностей, на які складаються освідомлені одиниці, є метою, до якої варто прямувати!...
Громадська думка
15.04.1920