До редакції газети "Вільне життя"
Прошу надрукувати в газеті цього мого листа.
Вже третій місяць минає, як я попав в полон до Радянських органів. Ріжні чутки розійшлись після того по терені. Були такі щоб піддержати Вас на дусі, говорили, що мене будьто би викрадено і увезено машиною на Волинь, другі співчуваючо думали, що я, напевно, переживаю тяжкі муки, тортури в руках НКВД.
Ні, друзі! Мене, бандита, Радянська влада місто тортур, на які я заслужив, обділила лікарською опікою, врятувала життя, котре було загрожене від поранення. Сьогодні я уже здоровий.
Проаналізувавши боротьбу УПА, в котрому я був учасником чуть не 2 роки, побачивши поведінку Радянських органів зі мною та рядом других учасників УПА, котрі в ріжний спосіб попали здорові чи поранені в полон, переді мною відкрилася правда, котра була так ганебно для мене забріхана фальшивою пропагандою УПА і котра на далі є закритою перед вами. В сьогоднішньому заклику до Вас я хочу повідомити Вас, що я, пізнавши безцільність боротьби УПА, прилюдно заявляю, що зриваю з УПА і прошу прощення в українського народу та Радянської влади за заподіяні проступки проти них.
Мені ще сьогодні стоять перед очима ці люди, з котрих учасники УПА забирали останні чоботи, здирали останню одежу, ці проклони, котрі вони за нами посилали. Ці плачі родин, котрих сини погинули в УПА за німецькі інтереси, а вони, не маючи притулку, тиняються від хати до хати. Я проаналізував цю двохрічню боротьбу УПА і раджу проаналізувати всім учасникам, котрі до сіх пір находяться ще в бандах, а, напевно, засудите цю боротьбу так, як я її засудив. Поставлю питання перед собою. Що УПА зробило корисного для українського народу за 2 роки своєї боротьби? Напевно, кожний з Вас розложить руки безрадно і не знайде відповіді на цей запит.
Я хочу в сьогоднішньому заклику роз'яснити всім учасникам УПА, як повстало УПА тому, що я мав змогу спостерігати за їхнім розвитком в початку їхнього появлення аж до кінця. Німецьке командування дало наказ своїм прихвостням ОУНівським головарям створити збройні відділи на Волині та Полісі на весні 1943 року і назвати їх УПА та використовувати головним чином проти красних партизан, а для замасковання цього наказу позволило мати сутички з їхніми таки відділами. ОУНівські брехуни та політвиховники захлистувались в своїй пропаганді, що УПА створено захищати інтереси українського народу і в цю їхню фальшиву пропаганду багато людей повірило тому, що не знали, як в дійсності представляється справа. Коли прийшлося німецьким фашистам намазувати п'яти з радянської землі, тоді німецьке командування дає наказ головнокомандуючому УПА Климові Савурові, щоб той дав наказ частинам УПА перейти фронт і діяти проти Радянської влади та Червоної Армії, уможливлюючи фашистам відступ. І цей каїн не завагавсь дати цього наказу на братовбивчу війну. Більша частина учасників УПА не послухалась цього наказу, а перейшла на заклик Радянського Уряду в ряди Червоної Армії, або приступила до відбудови своєї Радянської батьківщини, знищеної фронтами. А все ж таки деяка частина до сіх пір скитається ще й досі по лісах та ріжних бункрах, як блудні сини.
Я, розуміючи це дурне положення, в якому находяться учасники УПА, за дозволом Радянської влади, звертаюсь до Вас, як бувший Ваш зверхник, декому товариш по зброї, без надумань покидайте ряди банд УПА, котре так ганебно себе оплюгавило, користайте з нагоди, яку Вам надає Радянський Уряд, повернутись до чесної боротьби та праці. Плюйте в очі тим, котрі ще й досі стараються обдурювати Вас брехливою пропагандою, нібито НКВД жорстоко розправляється з всіма учасниками УПА, бо це є тільки їхня брехлива агітка, щоб держати вас далі на услугах німецької контр-розвідки.
Хто дійсно з вас полюбив військове ремесло то чи не краще зараз погуляти на німецькій території на корках цих клятих фашистів, що не так давно гуляли на нашій території та полюбуватись німкинями, як вони любувались нашими дівчатами, ніж витягати в дядька останню свинку, щоб прохарчуватися.
Хочу словом звернутись також до Вас, друже командир Еней "Роман", яко свойого бувшого зверхника. Ви, як людина свідома, як вам дійсно лежить на серцю добро народу і нашої батьківщини, ви як вважаєте себе чесним українцем, повинні перші показати приклад. Вже думаю для Вас ясно, що німці війну програли і що далі нема вже кому служити. Не держіть цих останніх ще недобитків терором та брехливими пропагандивними відомостями. Скажіть собі і всім останнім, що ще Вас держаться, що УПА вже свою пісоньку відспівало. Користайте з нагоди, що можете безкарно спокутувати свій крок, котрим є перебування в УПА. Я хочу пригадати вам ваші накази, давані усно мені в селі Угорськ Шумського р-н. Було це осінню 1943 року я повернувся якраз з рейду по Камінець-Под. області. Ви за це, що я добре справивсь, підвищили мені ступінь до курінного і при передачі мені другої сотні з куріня Бурсака в вищезгаданому селі ви дали мені такий тайний наказ: "Друже Бистрий, ви, як курінний, відправляєтесь з двома сотнями в Вінницьку обл.; по дорозі і на місці, якщо будуть тяжко ранені, дострілювати, але так, щоб не знали стрільці, за найменший непослух або дизерцію розстрілювати перед сотнями, щоб застрашити останніх". Я держав в тайні цей наказ, бо був засліплений ступнем курінного, но я був свідомий і є, що це були накази не для добра українського народу, а для його знищення і тому при людно сьогодні цей наказ висвітлюю.
Пригадайте собі також відправу, котру ви робили в жнива 1944 року на фільварку Малинник Скалатського р-н, де Ви висловилися так:
"Тому, що ОУН на східних облас. не приймається, ми створили другу назву НВРО, це є більш демократична назва, а щоб нам не закидали, що ми фінансуємося з чужих джерел, то ми в статуті поставили, що бюджет НВРО буде складатись з членських вкладок". Чи це не злочин проти свого народу, так ганебно його обманювати.
Ту на Заході може найшовся хто, що повірив вам, но на Східних областях і на цю вудочку не зловите нікого, про що я вам ручу, бо переконався наочно в рейдах. Думаю, що ці наведені мною факти дадуть вам та всім учасникам УПА до зрозуміння, що вже найвищий час покинути це ганебне діло. Звертаюсь до всіх учасників УПА не красномовством або штучно добираними фразами, а цею мовою, котрою я недавно з вами говорив, наводжу вам факти не штучно скомбіновані, а ці, котрі разом з вами переживав. Приходьте зі зброєю до Радянських органів, а, напевно, ніхто вас і пальцем не торкне, так як мене не торкнув. Радянська влада існує на законах і кожну справу розв'язує після урядових вказівок. Радянські органи це не "СБ" ваше, котре справу кожної попавшої в їх руки людини розв'язує мотузком або як вони його називають "Українське емпі". Народ бачив ці брудні поступки і тому відпекується від вас, як від сатани.
При останку я ще хочу спеціально звернутись до всіх тих, що довгий час перебували зі мною, а головно до Костенка, Могили, Запоріжця, Голуба, Кравченка, Грома і інших, ідіть за прикладом свого бувшого командира. Засудіть сами перед, а як схочете то і перед народом, так як я це зробив, свою дотеперішню роботу, прибувайте до Райцентрів з загонами або сами, ту будете мати змогу зустрітись зі мною і другими, що раньше Вас прийшли. Ви ж знаєте, що народ Вас не любить тому тільки, що ви перебуваєте в бандах УПА. Пригадайте собі цей факт, коли я дістав наказ створити відділи, як тяжко приходилось мобілізувати. Ви мусіли вживати ріжних заходів включно до розстрілів, щоб стрільці Вас держались. Вам Радянська влада дасть широке поле до попису і будете мати змогу включитись в триб нормального життя.
Війна на укінченні, а з кінцем війни прийде і Вам кінець, якщо ви не послухаєтесь і надалі останетесь в бандах. Так що раджу покинути банди коростяві та вошиві, поки ще непізно, поки до вас звертаються словом, роз'яснюючи вам ваші мильні кроки.
Бувший курінний атаман і ком. групи УПА БІЛИНСЬКИЙ Ярослав Мих., по кличці БИСТРИЙ
Вільне життя
03.04.1945