Збагачені сіллю харчі пригнічують імунний захист. Експерименти на мишах та людях доводять, що надмірне споживання солі шкодить здатності певних імунних клітин долати патоген. При цьому сіль послаблює імунну функцію двома шляхами. Як наслідок – інфекції протікають складніше, натомість одужання займає більше часу, повідомляють науковці в журналі «Science Translational Medicine». Чи це стосується й захисту від вірусів, залишається не дослідженим.
Зображення: Art Cook Studio/ thinkstock.
Картопля фрі, чіпси і крекери – соленим закускам складно протистояти. З біологічного погляду, бажання соленого є певним чином виправданим. Хлорид натрію – важливий мінерал, який ми повинні щодня отримувати ззовні. Але при цьому важливо мати міру. Адже багато людей споживає більше солі, ніж потребує їхній організм. Через це може підвищуватися кров’яний тиск, що сприяє інфарктам та інсультам. Крім того, сіль здатна уповільнювати статеве дозрівання та шкодить пам’яті – доводять дослідження.
Також з’являється все більше свідчень про вплив солі на імунну систему. Адже збагачене сіллю харчування може підвищувати ризик розвитку алергій та автоімунних захворювань. За інфекцій, які провокують певні шкірні паразити, сіль наче пришвидшує процес одужання.
«Про вплив солі на властивий організмові захист затято дискутують, і досі неясно, як високі показники хлориду натрію впливають на різні популяції імунних клітин», – пояснюють Катажина Йобін (Katarzyna Jobin) з Клініки при Боннському університету та її колеги. Аби більше з’ясувати, науковці дослідили, як впливає солена їжа на перебіг бактеріальних інфекцій.
З початку свого дослідження вчені впродовж тижня годували мишей надмірно соленими харчами. Потім вони спостерігали, як ці гризуни з інфекцією сечовивідних шляхів, зумовленою кишковою паличкою, одужували. При цьому виявилося: порівняно з мишами, що зазвичай харчувалися бідною на сіль їжею, інфекція у піддослідних протікала значно гірше.
Подібна картина проявилася при системній інфекції, спровокованій лістерією – бактерією, що, наприклад, є на непомитих харчах і може провокувати гарячку, нудоту та зараження крові. Науковці з’ясували, що імунна система мишей, які їли солену їжу, гірше спрацьовувала проти таких патогенів. Особливо це проявлялося при бактеріальному навантаженні в організмі: «У селезінці та печінці тварин нараховувалося у 100–1000 разів більше патогенних бактерій», – повідомила Йобін.
Як можна пояснити ці впливи? Науковці виявили, що тут важлива реакція нирок. За винятком шкіри, що накопичує сіль, надлишкова сіль в організмі не відкладається – нирки фільтрують її і надмір виводять із сечею. Цю функцію активують спеціальні датчики хлориду натрію в нирках.
Вочевидь, тут здійснюється небажаний побічний ефект: внаслідок посиленого виведення солі наступає дефіцит певних ферментів, що працюють із попердниками так званих глюкокортикоїдів. У результаті вивільняється більше біомолекул, ефект яких подібний на впливи гормону стресу кортизолу.
У медицині це традиційно призводить до пригнічення імунної реакції, зокрема запалень. Накопичення таких речовин може пояснити послаблення імунної системи, яке вчені помітили під час експерименту. Воно систематично чинить негативний вплив на захист проти бактерій і шкодить, зокрема, розвитку певних імунних клітин, передусім нейтрофільним гранулоцитам, розповіли вчені. Ці імунні клітини – частина вродженого імунного захисту і є найчастішим типом імунних клітин в крові.
Другий ефект зумовлений тим, що нирки для виведення солі продукують більше сечі. Це пригнічує антибактеріальну активність нейтрофілів, як продемонстрували експерименти на тваринах. Зазвичай вони функціонують як фагоцити й атакують передусім бактерії. «Коли вони цього не можуть робити в достатній мірі, інфекції протікають значно складніше», – пояснила команда вчених. Ці результати доводять, що надмір солі саботує автогенний захист проти бактеріальнх патогенів, а передусім роботу нейтрофілів, при цьому він діє одразу двома шляхами – через вплив на глюкокортикоїди та через сечовивідні шляхи.
Але чи зберігається цей зв'язок між сіллю та імунними функціями у людини? Це науковці дослідили на десяти добровольцях. Для експерименту вони вживали з їжею додаткових шість грамів солі щодня. «Це відповідає тій кількості солі, яка міститься у двох порціях швидкої їжі – тобто у двох бургерах та двох порціях картоплі фрі», – сказав колега Йобінс Крістіан Курц (Christian Kurts).
Через тиждень науковці взяли аналіз крові в учасників дослідження та проаналізували гранулоцити. Результат: порівняно з попередніми аналізами, ці імунні клітини могли впоратися з бактеріями значно гірше. «Ці результати свідчать про те, що підвищене споживання солі під час бактеріальних інфекцій недопустиме», – констатують науковці.
Наступні дослідження мусять підтвердити, чи збагачена сіллю їжа пов’язана з тяжкими інфекційними процесами у людей – і за якого типу інфекцій її значення проявляється найбільше. Якщо при цьому виявиться, що сіль насправді негативно впливає на процес одужання від інфекцій, це може знову розпалити дебати про правильну кількість спожитої солі, кажуть науковці.
Зараз Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує дорослим приймати щодня максимум п’ять грамів солі – це приблизно чайна ложечка. Але в Німеччині, наприклад, люди обходяться значно більшою кількістю: жінки споживають в середньому вісім грамів, а чоловіки – 10 грамів солі щодня.
Daniela Albat
Schwächt Salz das Immunsystem?
AAAS/ Universität Bonn, 26/03/2020
Зреферувала С.К.
30.03.2020