Уявіть собі, що у чоловіка А вкрали машину. Він звернувся до суду, але суддя, замість того щоб призначити злодію заслужене покарання і повернути потерпілому автомобіль, пропонує йому спільно зі злодієм розділити автівку і навіть готовий виступити посередником в переговорах, хто і в які дні на ній їздитиме. Суддя наполягає, щоб такі переговори відбулись чимдуж, оскільки злодій є його партнером по бізнесу, і що довше він перебуває за ґратами, то більших збитків зазнає наш суддя. Тому коли потерпілий телефонує або приходить в суд, суддя одразу питає, чи він ще не примирився зі злодієм і коли нарешті відбудуться переговори про долю автомобіля, щоб в нього був привід якнайшвидше відпустити злодія з-під варти.
Тепер уявіть, що жінку Б зґвалтували. Вона теж пішла до суду, але суддя вважає, що жертва і ґвалтівник винні у злочині порівну, оскільки жертва носила занадто викличний одяг й, крім того, сама гуляла темними безлюдними вулицями. Ґвалтівник теж є бізнес-партнером нашого судді, тож, замість того щоб кинути його за ґрати років так на п’ятнадцять, суддя пропонує жертві і ґвалтівнику сісти разом за стіл і обговорити, як жертва повинна одягатись, щоб більше не провокувати ґвалтівника. Суддя наполегливо рекомендує жертві прийняти пропозиції ґвалтівника щодо свого зовнішнього вигляду.
Не знайшовши справедливості в суді, чоловік А і жінка Б пішли до священика. Священик сказав, що молиться, щоб між потерпілим і злодієм, жертвою і ґвалтівником якнайскоріше настав мир. Він нагадав, що сварки й гнів отруюють душу й приносять у світ багато страждань, тому А і Б повинні піти на конкретні кроки, щоб подолати кризу й досягнути тривалого миру. “Блаженні миротворці”, — процитував священик слова із Євангелія.
Розчаровані розмовою зі священиком, А і Б поділились горем з сусідом. Сусід їм поспівчував, але порадив прийняти пораду судді і священика. “Знаєте, це справді працює. — сказав сусід. — Вісімдесят років тому сусід мого діда теж зґвалтував його жінку, вкрав машину, спалив хату і перекопав межу. Але тепер наші родини помирилися і живуть душа в душу, навіть паркани між собою позносили”. “Немає нічого кращого, ніж прощення і мир”, — глибокодумно резюмував сусід. (Він, щоправда, змовчав, що перед тим, як його предки побратались і позносили паркани, агресивного сусіда спершу добряче віддухопелили усією вулицею, а щоб у нього більше не виникало бажання когось зґвалтувати, за вироком суду йому зробили хімічну кастрацію).
Усі події і персонажі — вигадані. Усі збіги з Україною, Росією та міжнародною спільнотою — випадкові.
18.02.2020