Рада асоціації між Україною та Європейським Союзом відзначила важливість безповоротності реформ у банківському секторі, наголосивши зокрема на контексті націоналізації "Приватбанку".
Про це йдеться у спільній заяві для преси за підсумками засідання 28 січня, котру цитує аґенція "Інтерфакс-Україна".
"Сторони погодилися з важливістю безповоротності реформ у банківському секторі, зокрема у зв'язку з націоналізацією "Приватбанку", особливо наголосивши на здійсненні правосуддя стосовно осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство в "Приватбанку", і поверненні активів", – йдеться у документі.
Окрім того, представники ЄС зазначили, що готові будуть виділити Україні 500 млн євро другого траншу макрофінансової допомоги після виконання Києвом prior actions за новою програмою фінансування Міжнародного валютного фонду. Однією з ключових таких умов є ухвалення законопроекту, який має знизити ризики денаціоналізації "Приватбанку", яка все ще є можливою через ініційовані його колишніми власниками численні суди, що тривають в Україні.
Під час Ради асоціації значної уваги надали земельній реформі. Уряд України та Європейська комісія підписали угоду на суму EUR26 млн, які буде спрямовано на підтримку розвитку сільського господарства та малого фермерства в Україні, – відповідний документ підписали віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та європейський комісар з питань європейської політики сусідства і розширення Олівер Варгеї.
Згідно з даними "Інтерфаксу", 10 млн з-поміж цих 26 млн євро спрямують на земельну реформу.
Підтримка земельної реформи в рамках угоди здійснюватиметься під непрямим управлінням Світового банку.
У пояснювальній записці до документа зазначено, що метою підписання цієї угоди є залучення допомоги ЄС для сприяння розвитку "більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектора, орієнтованого на зростання і сталий розвиток малих і середніх фермерських господарств та малих і середніх підприємств".
Зазначено, що цю допомогу ЄС буде спрямовано на підтримку земельної реформи шляхом об'єднання державного земельного кадастру та державного реєстру майнових прав, реформи установ і системи землекористування. Зокрема, ці кошти сприятимуть проведенню інституційних і галузевих реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій.
Крім того, ці кошти буде спрямовано на "зміцнення цільового ланцюжка вартості в сільському господарстві та забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм".
При тому, як заявив виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс, в Європейському Союзі розуміють "чутливість" земельної реформи.
"Ми розуміємо, що це чутливе питання і є необхідність задіяти захисні заходи, зокрема захистити невеликі фермерські господарства, щоб у них був доступ до землі і щоб землі не були скуплені великими компаніями. З цього погляду ми розуміємо і підтримуємо підхід, щоб робити це поступово і мати захисні механізми", – заявив віце-президент Єврокомісії, відповідальний за "економіку, яка працює для людей".
Домбровскіс упевнений, що земельна реформа в Україні "має гарантувати земельний ринок, що добре функціонує, гарантувати чіткі права на власність і мати необхідний земельний кадастр".
"З цієї точки зору ми вітаємо цю реформу, яка нині перебуває в стані підготовки", – наголосив він.
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук також заявив у Брюсселі, що Україна виступає за оновлення положень торговельної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
"Обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами за дев’ять місяців 2019 року збільшився на 9,6% і сягнув $39,6 млрд. Україна дедалі активніше використовує безмитні тарифні квоти на постачання своєї продукції. Очевидно, що нинішні параметри положень зони вільної торгівлі не відповідають реальному потенціалу нашої співпраці. З огляду на це, Україна виступає за оновлення положень торговельної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Це одне з ключових завдань у наших відносинах на найближчі роки", – заявив Гончарук на зустрічі з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем.
Прем'єр також зазначив, що головні цілі, яких Україна планує досягти в 2020 році, – це поглибити секторальну інтеграцію в ЄС у сферах енергетики та цифрового ринку, посилити співпрацю митних органів, розширити та актуалізувати торгівлю, а також зробити Україну невід'ємною частиною Європейської зеленої угоди: а також прийти до так званого "промислового безвізу".
Олексій Гончарук хоче розробити спільну з Європейським Союзом дорожню карту щодо досягнення цілей Європейського зеленого пакту (Green Deal), оскільки уряд домагається того, щоб Україна вже через п'ять років відповідала критеріям, необхідним для членства в Євросоюзі.
"Програма уряду передбачає амбітну мету – через п'ять років Україна відповідатиме критеріям членства в ЄС", – резюмував Гончарук у своєму коментарі на telegram'і.
29.01.2020