Зеленський відмовився від антиросійської риторики на вимогу Москви.

 

Офіційна Москва змусила Президента України Володимира Зеленського відмовитися від антиросійських заяв, погрожуючи зривом переговорного процесу між Україною та РФ. Саме з цих причин Офіс Президента дотепер не прокоментував рішення Суду ООН в Гаазі, котрий минулого тижня підтвердив власну юрисдикцію над позовом України до РФ.

 

Про це пишуть видання "Європейська правда" та DT.ua.

 

 

"Москва взялася шантажувати Зеленського і з’ясувала, що він готовий поступатися. Так, за словами джерел, після кожної жорсткої заяви росіяни влаштовували "рознос" на неофіційних консультаціях із Києвом, попереджаючи, що, мовляв, наступна гостра заява поставить хрест на процесі повернення українських полонених. Причому рівень заяв, які долають "больовий поріг" росіян, із часом знижувався. Саме тому Банкова почала зважувати публічні дії та рішення на предмет того, чи не образять вони Кремль", – пише "ЄП" у своїй редакційній колонці, editorial.

 

Журналісти звертають увагу на те, що Володимир Зеленський стримується називати Росію аґресором, а також не акцентує уваги на численних російських злочинах. Згідно з інформацією із дипломатичних кіл, то не є якийсь недогляд влади – це стратеґія Банкової.

 

Зокрема, для Офісу Президента є забороненою темою і міжнародні процеси проти Росії. У червні, коли трибунал ООН з морського права наказав Росії звільнити українських моряків, Президент та його підлеглі теж тримали мовчанку. Понад те, Зеленський публічно картав тодішнього міністра Павла Клімкіна за впертість у притягненні Росії до юридичної відповідальності.

 

Варто зазначити, що Зеленський усе ж озвучував прямі звинувачення на адресу Росії, але за майже пів року на посаді Президента то трапилося лише лічені рази. Найбільш дошкульними були перші заяви Зеленського, але поступово вони розвіялися. "Почалися розмови про новий обмін. А Кремль знайшов ще одну чутливу для Зеленського тему: з’ясувалося, що шантаж зривом нормандської зустрічі також непогано працює", – зазначає "Європейська правда".

 

"Історія довела: показавши слабину перед шантажем Кремля, українська влада буде вимушена йти на все нові та нові поступки агресору... Створивши традицію поступок перед вимогами Кремля, Україна посуває власні червоні лінії. Цей процес ще не пізно розвернути. Але для цього у вищого керівництва має бути чітке розуміння – де проходить межа можливих компромісів. Зараз Київ робить усе можливе, щоби створити враження: цієї межі немає. Саме тому вже лунають питання: а якщо одного дня, шантажуючи звільненням заручників, Москва вимагатиме відкликати чи "злити" справу в Суді ООН, якою буде відповідь Києва?"

"Європейська правда"

 

Оглядач "Дзеркала тижня" Володимир Кравченко у своїй статті назвав тривожним мовчання Банкової після рішення Міжнародного суду ООН.

 

"Головна причина мовчання ОП – бажання Зе!команди не нагнітати ситуації в умовах, коли відбувається розведення військ і йдуть переговори про зустріч у нормандському форматі", – пише автор.

 

 

"На наш погляд, побоювання, що привітання з перемогою в проміжному раунді справи "Україна проти Російської Федерації" може зашкодити деескалації на лінії розмежування, є необґрунтованими. Натомість мовчання Банкової — сигнал Москві, що адміністрація Зеленського не підтримує позову проти Росії. І на цей сигнал у Кремлі обов'язково звернуть увагу і постараються максимально ефективно використати ситуацію на свою користь".

"Дзеркало тижня"

 

Минулого тижня Міжнародний суд ООН на відкритому судовому засіданні ухвалив рішення, що він має юрисдикцію розглядати спір щодо Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про запобігання тероризму.

 

"Всі вимоги України, які стосуються фінансування тероризму в Україні та расової дискримінації в Криму, тепер будуть предметом розгляду на слуханнях по суті. Це беззаперечна перемога!" – прокоментувала членкиня делеґації Катерина Зеленко, назвавши рішення Гааги перемогою.

 

Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації 16 січня 2017 року.

 

Звинувачення, висунуті Росії, містять: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарської громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

 

12.11.2019