Підтверджено лабораторно діагноз «дифтерія» в 47-річного чоловіка, мешканця Тернопільської області – повідомляє Центр громадського здоров'я України.
Згідно з повідомленням, хворий проживає на межі Тернопільської та Хмельницької областей, по допомогу звернувся до лікаря на Тернопільщині, з яким уклав декларацію. Чоловік контактував із трьома особами, в тім числі однією дитиною. За місцем проживання пацієнта 21 жовтня провели дезінфекцію.
За оперативними даними, чоловік отримав щеплення від дифтерії 2017 року, втім немає даних щодо наявності попередніх обов'язкових восьми щеплень за віком.
Як зазначили у Центрі громадського здоров'я України, щеплення від дифтерії формує антитоксичний імунітет, що захищає від важкого перебігу хвороби. Уведена чоловіку вакцина 2017 року сформувала достатній рівень антитоксичного імунітету, що не дав розвинутися важким ускладненням.
Нагадаємо, в Києві днями зафіксовано вже два випадки захворювання: інфекцію діагностували у 35-річної жінки та 9-річного хлопчика, який, за попередньою інформацією, не був вакцинований. Раніше сплеск захворюваності на дифтерію стався в Ужгороді – в обласну інфекційну лікарню потрапили 15 студентів-іноземців Ужгородського національного університету, інфікованих дифтерією.
Центр громадського здоров'я та МОЗ України наголошують: щеплення від дифтерії рекомендовано календарем профілактичних щеплень не лише дітям, а й дорослим кожні 10 років після 16-річного віку. Україна забезпечена необхідною кількістю вакцин. Вакцинуватися можна у свого сімейного лікаря.
28.10.2019Для довідки:
Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, для якого характерне запалення переважно слизових оболонок ротоглотки та загальна інтоксикація з ураженням серцево-судинної та нервової систем.
Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників. У зовнішньому середовищі вона може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1% розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів.
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, а також через предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, внаслідок чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли в горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій.
Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:
- біль у горлі
- підвищена температура, лихоманка
- набряк слизової оболонки ротоглотки
- наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу
- набряк шиї
- збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Ускладнення від дифтерії можуть включати:
- блокування дихальних шляхів
- інфекційно-токсичний шок
- пошкодження серцевого м'яза (міокардит)
- ураження нервової системи
- нефрозонефрит
- легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1–1,5 року не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених протікатиме значно легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому важливо вчасно проводити і вакцинацію, і ревакцинацію.
