Живцем ромунщать.

 

Приходить ся нам нинї зазначити відрадний обяв з того боку, з котрого ми найменше надїяли ся. Навіть орґан роминофільский, себ-то орґан Воляна і Тиміньского починає дотямувати, що за далеко загнав ся в своїм "роминофільстві". Згода, і ми будемо роминофілями, але нам най дадуть те, що нам після права належить ся, а не забирають те, що наше. Ось на новий доказ тої роботи ромунїзаторів, що Русинів живцем таки загадують з'їсти, вказує кореспондент "Православної Буковини" в ч. 18, і ми ту статтю тут наводимо в перекладї на нашу мову для загального зрозуміня:

 

Нераз читав я по волоских, так тутешних як і заграничних ґазетах, що при послїдній конскрипциї коштом Румунів а в користь Русинів, діяли ся ріжні неправильности, насильства а навіть незаконности, так, що число Румунів повинно в дїйстности бути о много більше, як виказала конскрипция. Спершу гадав я, що жалоби Румунів справдї правдиві, але всеж таки хотїв я мати докази, по чиїй сторонї правда, а по чиїй кривда. Пильно забрав ся я до тої річи а результат вийшов для мене цїлком несподїваний; я в короткім часї переконав ся, що не Румуни мають право нарікати на безправности при конскрипциї а ми Русини! Так конскрипция виказала значне число Румунів в нашім (становецкім) окрузї, а їх в дїйстности у нас нема, що може кождий безпристрастний, справедливий, обзнакомлений з нашим округом чоловік з чистою совістию посьвідчити. На доказ того, що сказав я висше пpо Румунів, наведу слїдуюче:

 

В Костинцях відкрито чотироклясову школу народну. Случайно попав ся в мої руки акт фундацийний тої школи, де находив ся також і витяг з конскрипциї з 1890 р. І там виказує правительственна конскрипция в Костинцях, де нема більше як 10 Румунів, 1198 Румунів, 20 Поляків, 372 жидів. Відки взяло ся то величезне число Румунів, нїхто не годен порозуміти, хиба той, що був при конскрипциї. І так навчали людий самий начальник громади і єго зять писар, що вони "волохи", бо їх віра "волоска!"

 

Певно, в той спосіб могли цїле село зробити Румунами але нї, вони (Румуни) хитрі, лишили Русинів в меншости, аби так борзо не вийшло наверх їх циганьство. Хто їм казав таке робити, годї знати, хотяй вість каже, що були певні обіцянки і всказівки з гори. З причини такого результату конскрипциї вийшло і розпорядженє Шкільної Ради краєвої, котрим вводить ся в Костинцях, в тім корінно рускім селї побіч рускої також румуньску мову яко викладову.

 

Я дуже цїкавий знати, що сказали би Румуни, коли-б пр. в Вікові або Ілїшештах заведено мову руску викладову? Вони би певно протестували і кричали иrbі et orbi, а ми Русини — мовчимо!

 

У нас на Буковинї є богато таких дїячів в користь ідеї румуньскої, а причини сего належить шукати в обставинах а особливо в пропаґандї певних кружків румуньских полїтиків, котрі і в рускі сторони висилають своїх апостолів in partibus infidelium а ті вже уміють заходити ся коло річи. В нашім окрузі, котрий, як цїлий сьвіт знає, є чисто руский, виказала урядова статистика більшість Румунів; ну а щож викаже та статистика в мішаних, руских і румуньских громадах?

 

І серед таких обставин мають ще Румуни лише плакати і нарікати по своїх ґазетах на те, що статистика скривдила їх населенє!!

 

Ось статя "Православної Буковини". Що справдї велику кривду заподїяно Русинам фалшованєм дїйсного стану при послїдній конскрипциї, найлїпше показує урядова книжка, що вийшла сими днями з друку. Після неї ми ту справу докладнїйше ще розберем, а тепер наших патріотів просимо, щоб собі справили ту книжку (Ortsrepertorium) і подивили ся, як там їх село записане, і доносили нам, бо ми гадаємо в тій справі звернути ся до начальства краєвого правительства.

 

Буковина

 

05.10.1894