І.
Днесь голову похильмо перед Тим,
що в наших лавах першим все борцем,
що засіває нашу грудь святим
любови, чину, пориву огнем!
II.
Похильмо нині голову, бо Він
за нашу справу мучився в тюрмах,
і, хоч гуде довкруга хмаролім
той сам, що й ми, тернистий топче шлях!
III.
І кождий, хто пізнав, що Труд, що Чин,
а що палка Любов, пізнасть що Він
найперший у одної Неньки Син,
й схилить чоло, віддаючи поклін.
Український голос
28.09.1919