Усвідомлюючи всі за і проти, начальники часто приймають не найкраще для організації рішення. Вони радше обирають той варіант, що пов'язаний з найменшими ризиками для них самих. Як часто керівники вдаються до так званих дефензивних рішень і як їм сприяє неналежна культура комунікації та помилок, дослідила команда вчених з Інституту освітніх досліджень імені Макса Планка. Для цього вчені опитали 950 начальників державної установи.
Зображення: shutterstock.
Чи в приватній компанії, чи в державній установі: керівники мусять постійно приймати рішення, що впливають на колектив, організацію та, звичайно, на них самих. В ідеалі вони віддають перевагу тому варіантові, що найкращий для організації. Але це стається не завжди. Часто шефи схильні обирати гіршу для організації альтернативу, аби захистити самих себе. Цей варіант може бути їм зручніший, викликати менший спротив або передбачати можливість перекласти відповідальність на когось іншого, якщо щось піде не так.
Аби виявити частоту та причини таких дефензивних рішень, команда з Інституту освітніх досліджень імені Макса Планка в анонімному дослідженні опитала 950 начальників усіх рівнів ієрархії в державній установі. Близько 80 % опитаних зізналися, що принаймні одне з 10 важливих рішень, прийняте впродовж останніх 12 місяців, було дефензивним або оборонним. Тож в середньому 25 % важливих рішень були вмотивовані не інтересами організації. Водночас перші результати щодо підприємств, які входять до DAX, засвідчують: тут оборонні рішення трапляються ще частіше.
«Дефензивні рішення в багатьох організаціях дуже поширені. Їх приймають у державних установах, приватних компанія, а також у лікарнях», – сказав Флоріан Артінґер (Florian Artinger), науковий співробітник в галузі адаптивної раціональності Інституту освітніх досліджень імені Макса Планка, а також співзасновник Інститутного проекту Simply Rational. Навіть на найвищих щаблях відповідальні особи можуть приймати рішення з огляду не на інтереси організації, а на їхній потенціал захистити керівництво, каже Анртінґер. «У нашому дослідженні ми ще й змогли показати, що існує взаємозв’язок між культурою праці в команді та частотою дефензивних рішень», – зазначає вчений.
Начальників питалися про те, як вони оцінюють культуру комунікації та помилок у своїй команді, – це два важливі аспекти організаційної культури. Той, хто вважав культуру помилок поганою, приймав дефензивні рішення значно частіше, ніж той, хто вважав її належною. Нерідко рішення потрібно приймати в складному й динамічному середовищі, в якому існує ризик невдачі. В організації з позитивною культурою помилок за невдачу не цькують і працівники підтримують одне одного, навіть коли хтось припускається помилки.
Приблизно так само встановили зв'язок з комунікаційною культурою. В позитивній комунікативній культурі всі члени команди мають змогу говорити про ідеї, погляди та побоювання, не остерігаючись наслідків. Начальники, які зізнавалися, що працюють в команді з доброю комунікаційною культурою, рідше вдавалися до оборонних рішень.
«Дефензивні рішення стають причиною не лише надмірних видатків. Вони мають також негативні впливи на інноваційний потенціал, керівництво підлеглими та задоволеність клієнтів. Щоб менеджери приймали найкращі для організацій рішення, потрібна культура помилок, а не підстраховування», – сказав Ґерд Ґіґеренцер (Gerd Gigerenzer), співавтор дослідження, директор Гардінг-Центру оцінки ризиків в Інституті освітніх досліджень імені Макса Планка, а також співзасновник проекту Simply Rational.
mpg.de, 13/08/2019
Зреферувала С. К.
22.08.2019