Наш мозок запрограмований сильніше реагувати на факти – або на те, що звучить як факт. Твердження, що виражають впевненість чи факт, провокують значно сильнішу мозкову активність, ніж умовний спосіб, що виражається через слова «могли б» або «ймовірно». Проблема полягає в тому, що сильніша реакція залежить від способу формулювання, а не від того, чи гіпотетичний факт – правильний.
Зображення: metamorworks/ iStock.
У час фейкових новин і теорій змови постає питання, як ми можемо відрізнити факти від брехні та факти від припущень. Адже в соціальних мережах хибні висловлювання та вигадані «скандали» часто поширюються значно швидше й активніше, ніж правдива інформація чи уточнення. При цьому коло друзів може виконувати функцію камер відлуння для чуток і фейкових новин.
Це породжує питання, як реагує наш мозок на хибну інформацію. Один з аспектів цієї проблеми дослідили Максим Туллінґ (Maxime Tulling) та його колеги з Нью-Йоркського університету. Вони хотіли дізнатися, чи мозок відрізняє спосіб творення висловлювань. Іншими словами, чи на інформацію, презентовану фактами, мозок реагуватиме інакше, ніж на твердження, що виражають непевність. Якщо ця гіпотеза правильна, то речення «під ліжком сидить чудовисько» мало б викликати іншу реакцію в мозку, ніж речення «під ліжком може сидіти чудовисько».
Аби це перевірити, науковці програвали піддослідним різні речення, в яких по-різному формулювали однаковий зміст: раз – як факт, – як припущення. Припущення виражали модальними дієсловами, зокрема «міг», «мав би», «був би» або модальними словами «ймовірно» чи «можливо».
Під час того, як учасники прослуховували ці речення, науковці записували активність їхнього мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії. При цьому спеціальний шолом з датчиками реєстрував слабкі магнітні поля, які творили електричні мозкові хвилі.
Результат: Наш мозок ще перед усвідомленням змісту розпізнає, чи речення передає факт, чи припущення. Впродовж 200 мілісекунд фактичні речення продукували значно вищу активність у мозку, ніж модальні конструкції. «Тобто наш мозок особливо чутливий до інформації, яку подають у вигляді фактів», – сказав Туллінґ. Особливо інтенсивно реагував мозковий регіон, що відповідає за опрацювання висловлювань та мовлення, засвідчує аналіз.
«Наше дослідження демонструє, що інформація, яку презентують у вигляді фактів, провокує спеціальну реакцію в нашому мозку,– сказала колега Туллінґа Ліна Пулканен (Liina Pylkkanen). – Той же зміст з чіткими ознаками непевності, наприклад зі словами "могли" чи "мали б", провокує цілком іншу реакцію. Коли йдеться про мозок, факти – це справжній козир».
На думку науковців, отримані результати демонструють, наскільки важливі мова та спосіб висловлювання: інформація, представлена як факт, викликає більше довіри. Навіть на нервовому рівні вона провокує іншу несвідому реакцію. «Це підтверджує силу фактичного мовлення, – сказав Туллінґ. – Спосіб, у який представлена інформація, має безпосередній вплив на те, як наш мозок її опрацює».
Але є проблема: на цьому первинному рівні наш мозок не розпізнає, чи інформація, яку представляють як фактичну, правдива чи хибна і наскільки достовірними є висловлювання. Це означає, що навіть хибна інформація, яку подають як факт, в мозку спровокує спочатку таку ж реакцію, як справжній факт. Лише потім слідує свідома оцінка та опрацювання почутого й прочитаного.
Nadja Podbregar
Wie unser Gehirn auf Fakten reagiert
New York University, eNeuro, 2020; doi: 10.1523/ENEURO.0290-20.2020, 10/12/2020
Зреферувала С.К.
13.12.2020