Інші країни – інші відповіді

Тест на виявлення особистісних рис – так звана «Велика п’ятірка» – дуже поширений. Але його достовірність обмежена порівняно багатими демократичними розвиненими країнами.

bowie15 / getty images / istock (ausschnitt).

Тест «Велика п’ятірка» – це модель особистісних рис; науковці використовують його, щоб передбачити, чи хтось може мати злочинні нахили, чи підходить кандидат на певну посаду тощо. Але достовірні відповіді на запитання тесту можна отримати переважно в тих країнах, які вважають західними, освіченими, промислово розвиненими, багатими та демократичними (western, educated, industrialized, rich, democratic – WEIRD).

Такого висновку дійшла команда науковців на чолі з Рашидом Лаяджем (Rachid Laajaj) з Університету Лос-Анд у Боготі (Колумбія). У віснику «Science Advances» економіст і його колеги застерегли: не можна застосовувати запитання тесту, не адаптувавши їх до специфіки країн з низьким доходом.

Для свого дослідження вчені проаналізували дані інтерв’ю та онлайн-анкет понад 90 тисяч учасників з 23 країн. Згідно з отриманими даними, особистісні ознаки людей з Філіппін, Гани та В’єтнаму неможливо вписати в виміри «Великої п’ятірки» – нейротизм, екстравертність, відкритість до нового досвіду, сумлінність і доброзичливість. Так само окремі питання, що в заможних країнах свідчать про сумлінність людини, в бідніших стосуються відкритості до нового досвіду або доброзичливості.

Базовими культурними відмінностями в особистості або структурі особистості це пояснити не вдавалося. Адже онлайн-питальником можна було визначити виміри особистості майже в усіх країнах (крім Шрі-Ланки та Македонії). Проблема виникала радше тоді, коли інтерв’ювали людей безпосередньо, зазначають науковці.

Мовляв, у безпосередній розмові люди схильні давати соціально прийнятні відповіді, а незначні когнітивні навички цей ефект тільки посилюють. Якщо в Німеччині особистісний профіль можна було з однаковою достовірністю вивести як з усних, так і з письмових питальників, то в дослідженнях за участі 330 колумбійських селян не годилося жодне з двох видів опитування.

Автори припускають, що йдеться про загальну проблему: не всі ознаки, що пов’язані в мешканців США, будуть однакові і для людей з країн, що розвиваються. Наприклад, у США емоційна стабільність людини та її сумлінність дають підстави дійти висновку про те, що вона отримує вищу зарплату. Натомість у більшості країн, що розвиваються, важливо, крім емоційної стабільності, бути відкритим до нового досвіду. Але вирішальною, навіть більшою мірою, ніж у країнах WEIRD, тут була розумова працездатність учасника.