Три поверхи Ооді

Як читання у Фінляндії перетворюють на фетиш

 

9 живих дерев; 98 млн євро (30 млн – державні, решта – бюджет міста); 2,5 млн очікуваних відвідувачів щорік; інклюзивність і доступність; 100 тис. книг і 54 працівники; мешканці столиці можуть безкоштовно бронювати зали для зустрічей, лекцій тощо; 3D принтери, медіа лабораторія і т.д.; розумне споживання енергії; дерев'яна конструкція; кінотеатр; третій поверх, значна частина якого віддана під потреби дітей. Це космічний проект центральної бібліотеки Гельсінкі Oodi (фінською – «ода, прославлення»). Подарунок, який Фінляндія зробила собі на 101 річницю незалежності – бібліотеку відкрили акурат у грудні 2018 року.

 

 

Як держава популяризує бібліотеки

 

Коли вмоститися у фотелі біля скляної зовнішньої стіни на третьому поверсі Ооді, то перед вами розгорнеться насичений краєвид: попереду – будівля парламенту, ліворуч – музей сучасного мистецтва Kiasma, праворуч, на березі морської затоки, – концертний зал Musiikkitalo та конгрес-холл Finlandia, де були підписані відомі Гельсінські угоди, а поодаль – Національний музей Фінляндії.

 

Бібліотека Ооді розташована в осерді Гельсінкі. Таке місце символізує зв'язок влади і населення, а також представляє бібліотеку як важливу частку культурного життя столиці й нагадує про дію Акту про публічні бібліотеки, що запрацював на початку 2017 року – у цьому документі прописано, що бібліотеки сприяють навчанню протягом усього життя, пропагують активну громадянську позицію, демократію та свободу висловлювань. До слова, CNN в недавній статті вказав, що щороку 5,5 млн нація прочитує 68 млн бібліотечних книг.

 

 

 

Якщо ви приїдете до знайомих у Гельсінкі, то велика ймовірність, що серед знакових місць вам покажуть звичайну районну бібліотеку, – там ніколи не буває малолюдно. По обіді школярі роблять домашні завдання, хтось гортає підшивки газет, майже усі комп’ютери зайняті (одні сьорфять в неті, інші роздруковують документи – кожен зареєстрований читач має право на певну кількість безкоштовно роздрукованих сторінок). Дитячий відділ крім книжок для різних вікових груп і на кількох мовах наповнений ще й іграшками та має невеликий ігровий майданчик. Окремі бібліотеки мають для загального користування 3D принтери, машини для друку на тканині (зокрема, футболках), пристрої для оцифровування плівок; там також можна робити значки і записувати музичні треки, редагувати відео та вишивати на машинках, а також випозичити палиці для нордичної ходьби.

 

Але Ооді – це квінтесенція бібліотечної доступності і мультифункціональності. «Бібліотека у Фінляндії відграє важливу роль як відкритий, безкоштовний і легкодоступний сервіс для всього суспільства. Тут будь-хто може вчитися, працювати, організовувати різні заходи і брати в таких участь. Бібліотека є місцем зустрічі і надає практичну допомогу. Бібліотека також підтримує інтеграцію іммігрантів», – йдеться на сайті Ооді.

 

 

Останнє – один із актуальних викликів сьогодення. Тому в Ооді діє мовне кафе: коли іноземці можуть прийти і в неформальній обстановці попрактикувати мову (до слова, таку послугу пропонують багато інституцій у столиці). Також тут працює стійка Helsinki-info – безкоштовний міський сервіс, що декількома мовами зорієнтує в роботі міських та державних служб, надасть контакти та проконсультує, як подавати запити.

 

Чому в Ооді можна жувати бутерброди

 

Будівлю центральної бібліотеки поділено на три поверхи, кожен з яких має окреме функціональне та концептуальне навантаження. Перший поверх – це так би мовити тусовочний простір. Тут трохи книг. Постійна цифрова виставка, присвячена ЄС. Ресторан-кав’ярня. І два зали для публічних заходів. Один – кінозал Kino Regina на 250 місць. Інший – багатофункціональний Maijansali (названий на честь колишньої директорки міської бібліотеки Майї Берндтсон): тут проводять конференції та лекції із можливістю робити відеопрезентацію та стрімити. Обидва зали – і кінозал, і конференц-зал – здають в оренду (для некомерційних заходів за суттєво зниженою ціною).

 

 

Другий поверх – це креативний простір, значну частину якого віддано під робочі кімнати та інструменти, користування – безкоштовне (платне лише користування кухнею), бронювання – онлайн. Кімнати різної величини можна бронювати на пару годин для зустрічей, переговорів, навчання. «На відміну від інших бібліотек, Ооді має більше можливостей, – пояснює Анна-Марія Соінінваара, директорка з питань комунікацій. – Скоро ми відкриємо 8 додаткових студій для запису та редагування аудіо, відео, фото тощо. Наразі ці кімнати діють як музичні студії з можливістю провести репетиції (музичні інструменти надаються)». Ще на другому поверсі є кімнати з ігровими консолями. Станція з різного роду машинами пропонує гравірування, 3D принтер, швейні машинки, друк на тканині.

 

 

Але найпопулярніший, очевидно, все ж третій поверх. Той самий, звідки розкривається чудовий краєвид на парламент і затоку. Тут суцільний open space. Концепцію підсилюють скляні зовнішні стіни по всьому периметру. Тому світло і сонце – це особливо стосується весняно-літнього періоду – просто заповнюють увесь поверх. Його можна назвати бібліотечно-гастрономічним. За пару кроків від полиць із книжками – ятка, де продають напої і перекуси. Із кавою й сендвічем можна сісти за столиком. А можна – і на широких дерев’яних сходах. Або примоститися у зручних фотелях із видом на парламент.   

 

 

Хоча найбільша цінність третього поверху, звісно, не їжа, а ідея опосередковано пов’язана із нею, що полягає у наступному – читання має бути релаксаційним і приносити задоволення. Відтак в одному крилі розмістили простір з такою ностальгійною назвою Дитячий світ, де завжди вільно тусять відвідувачі від немовлячого до підліткового віку. Здається, нічого надто мудрого: ось ігрова зона із м’якими кубами і кониками; поруч – гірка; трохи вище – майданчик із килимовим покриттям, де можна поповзати-побігати; під ним – кімната для читання та кімната для публічних заходів, а навколо – полиці із книжками, дисками та настільними іграми. Візочковий паркінг – неподалік. 

 

Важливо, що Ооді повністю інклюзивний і доступний простір. Маломобільні групи почуваються тут вільно: на вході автоматизовані двері, між поверхами – ліфти, туалетні кімнати із відповідними зручностями.

 

 

Ідея побудувати сучасну мультифункціональну бібліотеку в столиці виникала ще наприкінці 1990-х і ось лише у 2018 році була реалізована. «Це було політичне рішення, – каже Анна-Марія Соінінваара, – як правило, такі рішення потребують часу для втілення. Крім того, вийшло на краще, оскільки тепер ми маємо дуже сучасну бібліотеку, що враховує потреби усіх громадян».

 

 

Фінансування будівництва йшло із міського, а також державного бюджетів. Загальна вартість становить 98 млн євро, з яких левова частка все ж столична (уряд виділив 30 млн євро). Завдяки приміщенням, що здаються в оренду (ресторан, кінотеатр, презентаційні простори) бібліотека зароблятиме 900 тис. євро щороку. Щоправда, вартість її утримання в рази більша. Але, як йшлося попередньо, бібліотека у Фінляндії – це перш за все, відкритий, безкоштовний і легкодоступний сервіс для всього суспільства. Тобто витрачені містом гроші є його інвестицією в населення.

 

 

 

Живі враження

 

Мар’яна Мацейків, м.Київ: 

–  Верхній поверх Ооді – це однозначно любов на все життя. Вразило, що книжки вільно доступні на поличках, спосіб отримання і здачі їх через самообслуговування, заїзд просто з дитячими возиками на поверхи з книжками. Також моїм здивуванням став другий поверх – прикольно реалізований простір для роботи, можливість покористуватися планшетом, ґеймерські кімнатки і майстерні, вільний доступ до приладдя… Взагалі, неймовірно, як довго вони планували цей проект і не передумали, ще й розташували його пору із іншими важливими державними і соціальними об’єктами.

 

 

 

Анніка Пакален, м. Гельсінкі:

–  Ооді виглядає прикольно, її приємно споглядати з парку поряд. Всередині я була тільки раз – там дуже просторо і сучасно, це нагадує мені велику вітальню, де люди спілкуються та соціалізуються. Але я не ходила би туди, щоби почитати, надто залюднено (оскільки бібліотека відкрилася нещодавно і знаходиться в центральному районі, то туристів і візитерів там дійсно забагато буває. – Авт.). Натомість інші бібліотеки міста тихіші і більше надаються до читання, як на мене. Взагалі, бібліотеки у Фінляндії відрізняються, залежно від розташування: наприклад, у бібліотеках більших міст, як правило, відбуваються різні події та виглядають вони сучасніше.

 

 

 

Наталя Терамае, Гельсінкі

Фото: офіційний сайт бібліотеки Ооді

31.07.2019