Дозвіл на морд аж по Збруч.

 

З Парижа одержали Ляхи й нам передали таке письмо: "До Президента Української Республики: В ціли охорони особистої безпеки і майна спокійного населення Східної Галичини перед звірствами большевицьких банд, постановила Найвисша Рада Антанти і її союзників, уповажнити верховодів польської республіки, дозволити їм поширити їх операції по Збруч. Це уповажнення в жаден спосіб не предрішає постанов, які Найвисша Рада має замір ухвалити в справі політичного становища Галичини".

 

Така ухвала запала в Парижі ще дня 25 червня 1919 р., 26 була вислана з Парижа до Варшави, де її Ляхи передержали до тепер. Що значить цей лист? Він значить, що Ляхи одержали в практиці дозвіл, робити це, що висше описано — себто страшні польські звірства в цілій Галичині (а як матимуть силу, то посунуться дальше без дозволу). Тут все ясне: нас очорнено як більшовиків, хоч в Галичині було найменше сто делєґацій Антанти і безліч тайних шпіонів, "які бачили на свої очі, що ми не більшовики і не банди. А навіть якби так було, то в східній Галичині є прецінь міліони непольського, є украінського й жидівського населення, яке не годилося віддавати на знущання ляцьким гадам, що ворогують з нами від соток літ, а від півдевята місяця проливають нашу кров й убивають наших полонених без уговку. Чому Шлеськ окупують війська антанти? Чому того самого не могли зробити з Галичиною? Адже ми згодилибся навіть на окупацію чорними муринами, бо це люде, а не скажені гади, як Ляхи.

 

Кажуть, що Антанта непоінформована про це, що Ляхи тут роблять, а за те Ляхи повикопували всякі трупи, самі поломали їм руки й ноги, вифотоґрафували це, післали до Парижа і набрехали, що так ми робимо з ними. Чому Найвисша Рала Антанти не представила нам тих односторонних фальшивих доказів, заки видала свій страшний вирок на міліони невинних Українців, яких Ляхи беруть на муки, гірші чим за часів Нерона!..

 

Ми вже не дивуємося, що це зробила Фракція, безумовна союзниця Польщі. Але чому на це, згодилися представники великої пані океанів Анґлії, або свободолюбної Америки? Адже вони ще так недавно протестували проти польської офензиви на нас! Чи так має виглядати ідея Вільзона про самовизначення народів на своїй землі? Що це все значить? І що нам робити?

 

А Річ ясна, що Ляхи мимо протесту Антанти наступали на нас і що вони вже давно булиб пішли і без дозволу по Збруч, якби мали чим... значить — ми тепер мусимо боронитися до останного жовніра, до останного кріса, до останного патрона, а щойно потім уступимо зі своєї батьківщини.

 

В дійсности цей лист нічого не зміняє; адже Франція вже передтим вирядила Ляхам армію Галлєра, дала їй свої гармати, зброю, обув, муніцію й харчі, — хоч ми проти Франції ніколи не воювали. Цей лист тільки формально стверджує цe, що Франція вже віддавна робить. В листі сказано при кінци, що ляцьким гадам не признано ще права до Галичини. Ми тепер мусимо зробити все, щоб удержатися на своїй батьківщині. А народи Антанти чейже довідаються, що роблять їх правительства.

 

Український жовніре! Держи дісціпліну, слухай своїх старшин до кінця, заціпи зуби, мовчки й без нарікань іди в бій. Бо тут Ляхи хочуть винищити все племя твоє, в огонь покидали дітей і забрати батьківщину твою! А ви старшини не опускайте голов! А працюйте, працюйте!

 

Справа наша ще не втрачена!

 

Стрілець

 

14.07.1919