Тільки «так» чи «ні»! Без всяких цих…

Конституційний Суд України  за півтора місяця до дня голосування на зініційованих Зеленським дочасних виборах взявся до експертизи президентського указу про розпуск парламенту. Справа має статус невідкладної, її розгляд відбуватиметься у пришвидшеному режимі. Якщо указ Зеленського виявиться неконституційним, то виборчий процес зупиниться.

 

Володимир Зеленський у Конституційному Суді 11 червня 2019 року

 

У вівторок, 11 червня, Володимир Зеленський особисто навідався до Конституційного Суду на початок слухань для того, щоби відстоювати власну позицію. Зеленський назвав основною мотивацією для свого указу те, що люди не вірять парламенту. Довго там не був – відкланявся перед суддями, побажавши, щоб їм не було соромно перед людьми.

 

Судячи з тих аргументів, які громадськість почула в перший день на судових дебатах, то вже є цілком очевидним, що полеміка у КС буде запеклою.

 

Загальну інтригу процесові задають ті судді, котрі вбачають у президентському указі недоліки. Їхні запитання до учасників дебатів були найгострішими і найдошкульнішими. Попри це, помітно й тих суддів, котрі вважають розпуск Верховної Ради обґрунтованим.

 

Поле бою має широкий периметр – правовий, політичний, а навіть філософський: з чого Зеленський взяв, що коаліції не існує? Звідки взявся прем'єр Гройсман? Як закінчити те, що не було розпочате? Чи можна бути, якщо не діяти?

 

Сторона Зеленського наполягає на тому, що склад коаліції узалежнений від динаміки міжфракційних переходів окремих депутатів, що до коаліції не можуть входити індивідуально мажоритарники, що коаліція мусить не лише існувати, а й проявляти свою діяльність – саме це й дозволило Банковій стверджувати, що станом на 20 травня, тобто у день інавґурації, коаліції вже не існувало.

 

Редакція Z пильнувала за початком слухань і відібрала найцікавіші фрагменти із дискусії в КС. Наразі суд перейшов у режим закритих засідань.

 

 

«ТОБТО ТИМЧАСОВО ВМЕР»

 

Федір Веніславський, представник Президента у Конституційному Суді:

У мене запитання до шановного Олега Васильовича, який також, виступаючи, емоційно порівняв наявність коаліції з функціонування людського органу – щитовидна залоза. Так, дійсно, щитовидна залоза може існувати, але не функціонувати. Так ви стверджуєте, що коаліція існувала, але не діяла, я правильно зрозумів?

 

Олег Купрієнко, народний депутат із Радикальної партії, один із авторів подання до КС:

Ні, ви зрозуміли неправильно. Я перефразував вашу сентенцію про те, що раз не діє, то не існує. Я вам сказав, що не завжди не існує, якщо не діє. І навів приклад щитовидної залози, яка може не функціонувати, але бути в наявності.

 

Федір Веніславський:

Дякую, в мене тоді уточнювальне запитання до вас. А Конституція України вимагає існування чи дії коаліції у Верховній Раді? […]

 

Олег Купрієнко:

Конституція вимагає наявності.

 

Федір Веніславський:

А як ви тоді поясните статтю 83-ту, що коаліція має бути сформована протягом місяця з дня припинення ДІЯЛЬНОСТІ, а не ІСНУВАННЯ?

 

Олег Купрієнко:

У нас дуже багато є термінів і слів в законодавстві, які іноді не дуже точно висловлюють зміст того, що бачив законотворець, коли писав ті закони. Як-от, наприклад, слово «припинити» в Цивільному кодексі: всюди слово «припинити» – як «закінчення». Навіть є така фраза – припинити юридичну особу шляхом ліквідації. Тобто тимчасово вмер.

Тому я цілком припускаю, що коли писали текст Конституції, можливо, не сиділи навколо законотворців наших попередніх, колег, групи лінгвістів, які казали, що ні, тут треба те слово чи інше. Відповідно, якщо є коаліція, то вона діє, вона пропонує законопроекти, вона голосує законопроекти. Можливо, не в повному складі. Але якщо би коаліція депутатських фракцій більшості народних депутатів не голосувала за законопроекти, запропоновані у Верховній Раді, так вона б і не діяла. А так, все ж таки, діє. Кнопочки тиснуть, натискають, закони приймають. І не найгірші закони, і в великій кількості.

 

Федір Веніславський

 

«МОЖЕМ – НЕ МОЖЕМ»

 

Микола Мельник, суддя Конституційного Суду:

З якого моменту, на ваш погляд, коаліція вважається сформованою?

 

Федір Веніславський, представник Президента у Конституційному Суді:

Коаліція вважається сформованою, коли до складу коаліції входить сукупно 226 і більше народних депутатів, які є членами фракцій політичних партій, які утворили коаліцію. Це прямо впливає зі статті 83 Конституції, яка прямо передбачає, що коаліція формується фракціями.

 

Микола Мельник:

Федоре Володимировичу, з якого моменту коаліція вважається сформованою? Назвіть цей момент.

 

Федір Веніславський:

Юридичного факту, вірніше, правового регулювання початку роботи коаліції, регламенту коаліції, моменту припинення діяльності коаліції – юридичного регулювання не існує через бездіяльність Верховної Ради України, яка не змогла ухвалити відповідне правове...

 

Микола Мельник:

Тобто наразі ми не можемо – чи ви не можете – визначити, з якого моменту коаліція вважається сформованою?

 

Федір Веніславський:

З точки зору правового регулювання це не може визначити ніхто, тому що відсутнє чітке правове регулювання.

 

Микола Мельник:

Зрозуміло. З якого моменту діяльність коаліції вважається припиненою? Цей момент уже можуть визначити?

 

Федір Веніславський:

 Так. Я скажу...

 

Микола Мельник:

«Так»? Перепрошую. Момент, з якого сформовано, визначити не можемо, а з якого припинено – можем?

 

Микола Мельник шукає край коаліції

 

«ЖОДНОГО ДОКУМЕНТА НЕМАЄ»

 

Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду:

Ви сказали, що ви вважаєте датою припинення діяльності коаліції 29 березня 2016 року. Так?

 

Федір Веніславський, представник Президента у Конституційному Суді:

Я сказав, що чисельний склад коаліції став меншим, ніж передбачає Конституція.

 

Сергій Головатий:

29 березня 2016 року?

 

Федір Веніславський:

Так.

 

Сергій Головатий:

Тепер, як тоді з точки зору Конституції оцінювати юридичний стан, за якого 13 квітня – це через два тижні після 29 березня – коаліція внесла Президенту кандидатуру прем’єра, чого вимагає частина 8-ма статті 83-ої, а парламент призначив прем’єр-міністра 14 квітня кількістю 257 голосів, що більше, ніж 225? Тобто виконав головну мету – подання кандидатури і затвердження прем’єр-міністра й уряду… Парламент це зробив у квітні. Якщо в середині березня коаліція припинила діяльність, як же парламент міг виконати вимогу частини 8-ої статті 83-ої?

 

Федір Веніславський:

[…] Ми не бачимо жодного документа в матеріалах справи, який би свідчив про те, що коаліція подала пропозицію Президенту. Немає. Є указ Президента, де він говорить, що він за поданням коаліції. Будь ласка, представники суб’єкта права на конституційне подання, [передайте] документ, який називається «пропозиція коаліції». Яким чином він має оформлюватися? Яким чином він передається Президенту для прийняття рішення про призначення прем’єр-міністром?

Але! Ми розмежовуємо функції коаліції депутатських фракцій і функцій парламенту. Коаліція має вносити пропозицію Президенту про призначення прем’єр-міністра, і прем’єр-міністру – про призначення міністрів.

Жодного підтвердження, що коаліція вносила пропозиції про призначення міністрів, у нас також немає.

 

Зеленський в очікуванні слова

 

«ТРЕБА БУТИ ОБЕРЕЖНІШИМ У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ»

 

Ігор Сліденко, суддя Конституційного Суду:

Розвиток права в Західній Європі… Одним із магістральних напрямків розвитку права був шлях обмеження дій публічної влади. І в цій частині обов’язок мотивувати рішення останні 400 років – це одна з останніх проблем у праві. Спочатку примусили мотивувати рішення суди. Потім цей принцип поступово розповсюдився на всі дії публічної влади.

У мене до вас питання. Чи дотримуєтеся ви цієї точки зору, що публічна влада (з огляду на те, що мотивувати рішення публічної влади – це чи не єдиний спосіб запобігти свавіллю її дій) є, от, домінантною існування сучасної держави?

 

Федір Веніславський, представник Президента в Конституційному Суді:

Справа в тому, що жодна норма Конституції України не вимагає від Президента мотивувати зміст указу. Він посилався на ті норми, які містять дуже чітку аргументацію, мотивуючи...

 

Ігор Сліденко:

...дуже дякую за таку відповідь. Зауважте тільки, що обов’язок мотивувати рішення – це принцип не тільки національного права, а й навіть уже наднаціонального права ЄС. Із цього принципу випливає дуже багато суб’єктивних прав особи, про які ми сьогодні говорили. Я не буду займати час, тому що це науковий спір. Але ви, я маю надію, розумієте, про що я.

Це було перше запитання.

Друге запитання. Ви під час свого виступу і під час своїх інтерв’ю, які почали давати ще з понеділка, досить таки емоційно зазначили, що відсутність коаліції – це доконаний факт, загальновідомий факт, який не потрібно доводити. В якому сенсі ви вживали термін «загальновідомий факт»? В тому, в якому він вживається в праві, чи в якомусь іншому?

 

Федір Веніславський:

Цей термін я вживав в тому сенсі, що будь-яка зацікавлена особа може проаналізувати ті цифри, які є на офіційних сайтах Верховної Ради, і зрозуміти, що коаліції нема.

 

Ігор Сліденко:

Я все-таки прошу дати відповідь на моє питання. Ви вживали термін «загальновідомий факт» у тому вигляді, в якому він застосується в праві, чи в якомусь іншому?

 

Федір Веніславський:

Я вживав термін «загальновідомий факт» в тому сенсі, що цей факт не ставиться під сумнів Президентом України.

 

Ігор Сліденко:

Добре! Отже, так, як він застосується в праві.

Загальновідомим фактом є те, що відбулася Чорнобильська катастрофа. Його не потрібно доводити ні в суді, ні в Конституційному Суді, ні будь-деінде. Однак те, є чи нема коаліції в парламенті, згідно з нормами Конституції – а Конституційний Суд оперує виключно нормами Конституції, – може сказати, швидше за все, лише Конституційний Суд шляхом системного і цільового тлумачення низки норм Конституції. Тому що в самій Конституції багато питань, в тому числі тих, які ми сьогодні обговорюємо, немає. Вони просто… Існують правові лакуни щодо того моменту, наприклад, коли з’являється коаліція, коли вона зникає.

Що ви все-таки, з огляду на ці факти, мали на увазі під вживанням терміну «загальновідомий факт»? Тобто його Конституційному Суду не потрібно доводити?

 

Федір Веніславський:

Я все-таки думаю, що Конституційний Суд України має в даному випадку зважити на мету конституційно-правового регулювання. Тобто з’ясувати цільову мету, чому законодавець в статті 90 передбачив право Президента достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо не сформовано коаліції депутатських фракцій. Мета цього полягає в тому, що Президент констатує, що коаліції немає. Яким чином він це констатує? Ми навели в юридичному обґрунтуванні: тому що фракція політичної партії Ляшка вийшла зі складу коаліції, кількісний склад зменшився… Менший, ніж передбачено Конституцією України.

 

Ігор Сліденко:

Шановний пане представник, іще раз. «Загальновідомий факт» в теорії права означає факт, який не потребує доведення. Я вам навів уже такий найбільш яскравий приклад, який прийшов мені на голову в зв’язку з Україною, – ну, от Чорнобильска катастрофа.

 

Наталія Шаптала, голова Конституційного Суду:

Ігоре Дмитровичу…

 

Ігор Сліденко:

Тобто ви можете сказати…

 

Наталія Шаптала:

…ну, представник дав ту відповідь, яку він вважав за потрібне.

 

Ігор Сліденко:

…просту відповідь – «так» чи «ні»? Його потрібно доводити чи ні?

 

Наталія Шаптала:

Так. Дякуєм. За потрібне.

 

Ігор Сліденко:

Тобто «так» або «ні»? Без всяких цих?

 

Федір Веніславський:

Ну, з точки зору… Для того, щоби Конституційний Суд оцінив… Вірніше, щоби Конституційний Суд прийняв рішення, Конституційний Суд має довести…

 

Ігор Сліденко:

Дякую!

 

Федір Веніславський:

…що це є загальновідомий факт.

 

Ігор Сліденко:

Дякую. Тобто це не «загальновідомий факт».

І останнє питання по темі. Щойно, годину тому, ви заявили про те, що Конституційний Суд прийме рішення до 29 червня, однак ви вважаєте – зараз я вас процитую – «ми очікуємо, що це рішення буде прийняте швидше». А в мене до вас запитання: звідки ви знаєте, коли Конституційний Суд прийме рішення?

 

Федір Веніславський: Я не говорив, що Конституційний Суд прийме рішення до 29 червня. Я сказав, що оскільки закон про Конституційний Суд України передбачає, що за скороченою процедурою у місячний строк має розглянути і винести рішення... Я тільки апелював цими положеннями закону про Конституційний Суд України, які дозволяють припускати, що місячний строк закінчиться з моменту, коли Конституційний Суд відкрив провадження.

 

Ігор Сліденко:

Я перепрошую, пане представник, я цитую – «рішення КС щодо указу про розпуск Раду має бути не пізніше 29 червня, але ми очікуємо його швидше». Я через це й запитав: звідки знаєте, коли Конституційний Суд прийме?..

 

Федір Веніславський:

Я апелював тільки положеннями закону, який передбачає…

 

Ігор Сліденко:

Дякую, в мене більше нема запитань.

 

Федір Веніславський:

…що в місячний строк за скороченою процедурою, коли невідкладно.

 

Наталія Шаптала:

Дякую, Ігоре Дмитровичу. Дякую, шановний представнику. Треба бути обережнішим у своїх висловлюваннях.

 

  

Ігор Сліденко

 

«Я НЕ ВИГАДУЮ, Я ЧИТАЮ КОНСТИТУЦІЮ»

 

Василь Лемак, суддя Конституційного Суду:

Із задоволенням оце слухаємо вас. У вас еволюція поглядів. Ви тільки що визнали, що все-таки можуть позафракційні...

 

Федір Веніславський:

Не визнавав.

 

Василь Лемак:

Не визнавали, та?

 

Федір Веніславський:

Ні. Не можуть.

 

Василь Лемак:

Давайте залишимо. Дійсно, ви праві в тому, що не будемо аналізувати Конституцію через закони. Це методично неправильно. Давайте прочитаємо ще раз. Тому що це ключове питання: як ми розуміємо «більшість» і «коаліцію»? Тому що, думаю, ви не скажете... Більшість все-таки є, але вона просто... Більшість – це одне, а коаліція – це інше; ви казали «ситуативна» якась більшість. Але давайте дійсно прочитаємо Конституцію, і я [поставлю] декілька запитань. Частина 6-та статті 83-ої, записано прямо: у Верховній Раді коаліція створюється за результатами виборів. От перше моє питання: як ви розумієте «результати виборів»? От народ обирає Верховну Раду – а що розуміти під «результатом виборів»? Це перше запитання.

 

Федір Веніславський:

Під результатом виборів в даному випадку треба мати на увазі, що в Україні діє складова виборчої системи така, яка є пропорційною. Політичні партії отримують певну пропорційну, в залежності від кількості голосів виборців, кількість депутатських мандатів. Це законодавець і мав на увазі, що за результатами виборів певні політичні сили на основі узгодження політичних позицій можуть сформувати певну коаліцію, якщо їхні політичні позиції співпадають.

 

Василь Лемак:

Федоре Володимировичу, ми вже з’ясували – і це те якраз, що не треба з’ясовувати, – що у нашій країні лише половина парламенту обирається за результатами пропорційної виборчої системи. То от позиція є така, що «результат виборів» – все-таки бажано включати весь склад парламенту. Тому що це є результат народного волевиявлення, виявлений під час виборів народних депутатів, і треба включати весь склад парламенту, а не половину, яку ви пропонуєте вже послідовно в останні години.

 

Федір Веніславський:

Я перепрошую, я не пропоную включати половину парламенту. Справа в тому, що за результатами виборів народні депутати, як і обрані і за пропорційною складовою, і за мажоритарною, мають право ввійти до складу фракцій, які утворюють коаліцію. Якщо сумарна кількість депутатів у цих фракціях буде більша, ніж 226 – значить, коаліція утворена.

 

Василь Лемак:

Тоді в мене наступне запитання: мені так здається – або я уточнюю це у вас – що народні депутати України все-таки не мають конституційного обов’язку входить в яку-небудь фракцію, незалежно від того, як вони обрані. Особливо це стосується тих, які обрані в одномандатних округах. Тобто запитання: є в них обов’язок, який випливає з Конституції, увійти в конкретну партійну фракцію?

 

Федір Веніславський:

Ні, такого обов’язку нема.

 

Василь Лемак:

Дякую. Ви відповіли. Значить, дивіться, ми поступово з’ясовуємо, що, перше, ви визнали, що все-таки весь склад парламент ми мусимо [враховувати]. Друге, ми разом з вами визначили, що все-таки депутати не мають конституційного обов’язку входити в одну з партійних фракцій. Тоді скажіть мені, чи можемо припустити, що половина складу парламенту може бути усунута від парламентської більшості, яка, в тому числі, втілена в коаліції депутатських фракцій, як це випливає з цієї статті Конституції? Я ще раз уточню: чи можемо ми навіть припустити або розуміти цю норму так, що половина парламенту, де депутати не мають конституційного обов’язку (це ваші слова) вступити в одну із депутатських фракцій, чи можуть вони бути усунуті, «відтерті» від формування парламентської більшості, яка втілена у коаліції депутатських фракцій? Але «так» або «ні».

 

Федір Веніславський:

Вони мають право, але не мають обов’язку. Якщо вони хочуть увійти в коаліцію, вони можуть увійти у фракцію.

 

Василь Лемак:

 «Так» або «ні».

 

Федір Веніславський:

З точки зору статті 83-ої Конституції, виключно фракції формують коаліцію. Я не вигадую, я читаю Конституцію.

 

Василь Лемак:

Тоді ще одне в мене запитання. Ви коли отак відповідаєте… Чи можемо припустити, що конституцієдавець, коли визначав, що за результатами виборів формується коаліція депутатських фракцій, то він помилився? І він заклав таку якусь норму, що на основі можливостей?.. Але, тим не менше, ви кажете, що вони мають право – але, тим не менше, не можуть входити до коаліції депутатських фракцій…

 

Федір Веніславський:

Законодавець закріпив цю норму, коли була відповідна виборча система. Законодавець передбачав, що буде діяти чиста пропорційна система, коли була сформульована ця норма. Але в зв'язку з тим, що змінилася виборча система, ми не можемо ставити в залежність конституційну норму від поточного правового регулювання. Законодавець у Конституції, народ у Конституції закріпив, що коаліція утворюється фракціями. Крапка.

Чи це обмежує чи не обмежує права народних  депутатів, які обрані за мажоритарними округами? На мій погляд, не обмежує, тому що вони мають можливість увійти до складу фракцій, які утворюють коаліцію. Прямо вони ввійти до складу коаліції не мають.

 

Микола Мельник, суддя Конституційного Суду України:

Федоре Володимировичу, по партійних списках до парламенту можуть максимально пройти 225.

 

Федір Веніславський:

Так.

 

Микола Мельник:

Щоб утворити коаліцію, треба 226.

 

Федір Веніславський:

Так.

 

Микола Мельник:

Допускаємо, що в одномандатних округах пройшли решта – ніхто з них не виявив бажання вступити до фракцій. І як сформувати коаліцію?

 

Федір Веніславський:

Коаліцію сформувати без участі тих депутатів, які обрані за мажоритарною системою…

 

Микола Мельник:

...неможливо.

 

Федір Веніславський:

…з точки зору Конституції неможливо.

 

Підготував Володимир Семків

 

13.06.2019