Проект АП про незаконне збагачення передбачатиме "цивільну конфіскацію".

 

Адміністрація Президента України запевняє, що проект закону про незаконне збагачення, котрий у понеділок зареєстрував апарат Верховної Ради, обговорювали і узгоджували із закордонними партнерами, а зокрема з Міжнародним валютним фондом.

 

 

Про це сказав на брифінґу у вівторок заступник голови АП Руслан Рябошапка, інформує аґенція УНІАН.

 

Згідно з Рябошапкою, законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№10358) довго обговорювали з іноземними експертами.

 

Редакцію статті, котра передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, обговорювали з експертами Міжнародного валютного фонду задля того, щоб у майбутньому уникнути можливих складнощів у співпраці з МВФ щодо отримання фінансової допомоги.

 

Напередодні, у понеділок, Адміністрація Президента України похвалилася: Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо цивільної конфіскації корупційних активів високопосадовців та відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

 

"Розроблений спільно з національними та іноземними експертами законопроект запроваджує новий механізм конфіскації незаконних активів посадовців – за рішенням суду у цивільному порядку без обвинувального вироку, а також повертає покарання для чиновників за незаконне збагачення – статтю Кримінального кодексу, яку в лютому 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною", – ішлося в анотації від Банкової.

 

АП запевняє, що цивільна конфіскація допускається Директивою ЄС 2014/42/EU та застосовується у Великій Британії, США, Австралії, Канаді, Швейцарії та інших країнах.

 

При цім команда Зеленського зазначає, що пропоновані механізми дозволять притягати до відповідальності і тих топ-посадовців, які нажилися ще до набуття чинності законом. "Таким чином, напрацьовані раніше матеріали щодо незаконного збагачення можуть бути використані антикорупційними органами для позовів про стягнення у дохід держави незаконно нажитих активів", – зазначили на Банковій.

 

Кримінальна ж відповідальність за незаконне збагачення наставатиме  у тому випадку, якщо предметом незаконного збагачення будуть активи, що перевищують значний розмір, як визначено Конвенцією ООН проти корупції.

 

"По-перше, закон передбачає зовсім інший підхід – не лише кримінальну відповідальність, а й можливість стягнення в дохід держави необґрунтованих активів", – прокоментував Руслан Рябошапка на брифінґу.

 

З його слів, належна норма вже є в Цивільному процесуальному кодексі, але теперішнє формулювання "не давало можливості застосовувати її на практиці".

 

Рябошапка каже, що цивільна процедура є значно швидшою та ефективнішою, а також може застосовуватись у справах, відкритих раніше. Так, у разі ухвалення закону, НАБУ і САП можуть звернутись до суду щодо стягнення в дохід держави незаконно набутих активів у кримінальних провадженнях, закритих через визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

 

Заступник голови  АП зазначив, що президентським законопроектом кримінальна відповідальність передбачена тільки тоді, коли розмір незаконних активів є значним – 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 11 млн 500 тис. грн). Менші ж суми розглядають в порядку цивільної процедури.

 

"Ми це зробили для того, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів і для того, щоб вони не займалися дрібними справами, і не витрачали держресурсів на покарання корупціонерів, які не становлять великої суспільної небезпеки для країни", – сказав Рябошапка.

 

Він додав, що із 65 справ, які були закриті внаслідок визнання статті ККУ щодо незаконного збагачення неконституційною, згідно з цим законопроектом, близько третини потрапляють під дію кримінального права, а всі інші – під статтю щодо стягнення за цивільною процедурою.

 

04.06.2019