Загальний З'їзд українських інжинірів і техніків відбувся в Станіславові в днях 4. і 5. мая с. р. в руханковій салі І. державної ґімназії.
Відбудова війною знищеного краю справа піднесення промислу у нашій молодій державі, як також гадка згуртування техніків в товариство, це все спонукало комітет скликати Зїзд. Це перший Зїзд, в котрому брали участь представники Наддніпрянської України, брали участь взагалі всі ті техніки, котрим службові обовязки на це позваляли. Скількість присутних переступала число 60. Не явилися ті, котрим не позваляла утруднена комунікація. В Зїзді брали участь також 4 представники жидівського технічного Товариства.
Серед поважного настрою, відкрив З'їзд найстарший віком з присутних п. секретар Мартинець в дні 4. мая о год. 10.30 передп. У своїй промові привитав присутних, гостей та представників Жидів-інжинірів, вказуючи на це, як важкі обовязки ждуть кожнього українського техніка в нашій молодій державі.
При виборі предсідника Зїзду, вибрано через аклямацію п. д. секретаря Мартинця, а на містопресідників, пп. Виноградова, Левицького, Филимона, Шадлуна Миколу, Баєра і Бурачинського Ераста. На секретарів: пп. Ведерникова, Хомишина, Бородиєвича Евгена.
Заки приступлено до дневного порядку, привитав Зїзд представник Жидівського Технічного товариства п. Шрадер.
Перша справа: орґанізація інжинірів і техніків.
П. Лучків Bіктop реферує проєкт закона про орґанізацію українських інжинірів і техніків. Над цим рефератом розвинулася жива дискусія. Підносилися голоси за отворенням Інжинірної Палати. Забирали голос, між ин. п. Шухевич, котрий висказує гадку, щоби орґанізацію поширити на високу скалю, де булиби згуртовані як галицькі так і наддніпрянські Українці-техніки і інжиніри всіх катеґорій. П. Фещенко-Чопівський з Наддніпр. України представив присутним справу орґанізації технічного товариства "Праця" в Київі, в праці якого брали участь і Галичане, між иншими проф. Левинський.
Рішено вкінці покищо відновити Технічне Товариство, котре перед переворотом істнувало у Львові, котрого Загальні Збори на цім З'їзді належить перевести.
(Д. б.)
[Република, 08.05.1919]
(Продовження)
Дальший тяг обрад почався в неділю по полудни о годині 4.30. На початку сього засідання поминули присутні упавших Товаришів у світовій війні, як: Ярослава Ганкевича, Дмитра Басараба, Норберта Ганановича і пр. через повстання з місць і зарядили складку на фонд "Жертви жертвам". — Зібрано 510 Корон.
Друга точка програми була: справи оснування фахових технічних шкіл та курсів.
Реферує п. др. В. Калінун. В рефераті вказав прелєґент на се, що в нашій молодій державі повинно велику вагу кластися на виобразовання нових кадр фаховців, котрих у нас і так брак, що правительство повинно приступити негайно до заснування фахових технічних шкіл і курсів, та звертає увагу, щоби суспільність більше такими школами занималася, через що у нас піднісбися промисл і підприємчивість. Пропонує отворення технічних шкіл: нищого, середнього і вищого типу. Вкінці вказує на похибки у виобразуванню молодіжи в технічних школах. Заки приступить правительство до заснування нових шкіл, повинно воно негайно відновити вже давно істнуючі фахові школи та отворити у нас короткотермінові фахові курси.
П. Федір Коломийченко обговорює теперішний стан фахових шкіл на Гуцульщині та апелює до правительства, щоби на невідрадний стан тих шкіл звернуло свою увагу. Для піднесення домашнього промислу повиннося сейчас оснувати фахові школи в Коломиї, Косові, Жабю і Кутах, а то: ткацькі, гончарські, різьбарські, бляхарські, металевої орнаментики, а в слід за сим музею домашнього промислу.
Дальші бесідники, як пп. Барщівський, Безпалко, Савчук, Шалдун, Лучків, Шухевич, котрі забирали над сим рефератом голос, вказували на се, щоби приступити до оснування курсів для дорогомайстрів і будівельних підмайстрів, занятися справою докінчення студій техніків, котрі вже 6 рік служать при війську.
Тут ухвалено слідуючі резолюції на внесок п. Каліцуна:
1) Зїзд інжинірів і техніків жадає, щоби всі инші фахові школи з виїмком шкіл ґімназій, реальних і семінарій відділити від Державного Секретаріяту Освіти і Віроісповідань, а прилучити їх до відповідних фахових Секретаріятів.
2) Зїзд жадає, щоби фахові секретаріяти переняли ті школи під свій заряд з початком шкільного року.
3) Зїзд жадає, щоби фахові Секретаріяти приступили сейчас до заснування фахових курсів.
4) Зїзд жадає, щоби Державні Секретаріяти отворили фахові іспитові комісії і подали, які услівя потрібні до тих іспитів.
5) Зїзд жадає від Державного Секретаріяту Освіти і Віроісповідань, щоби при укладанню пляну фахових шкіл були покликані їх представники.
Вкінці рішено вислати делєґата на анкету, скликану Державним Секретаріятом Освіти і Віроісповідань.
Тогож дня вислано слідуючу депешу:
"Начальна Команда Галицької Армії, Постій.
Зібрані на загальнім Зїзді техніків і інжинірів, відбутім в днях 4. і 5. мая с. р., пересилають всім нашим славним борцям і героям за волю і честь нашої дорогої України — щиро-сердечний привіт".
На cім відрочено наради до слідуючого дня.
(Д. б.)
[Република, 09.05.1919]
(Докінчення.)
Продовження нарад на Зїзді укр. інжинірів і техніків відбулося 5. мая с. р. Наради веде п. Д. Секрет. Мартинець.
Слідуюча точка програми була: Заступництво інжинірів і техніків в Національній Раді. Реферує п. Дидинський Володимир. У свойому рефераті вказав прелєґент на великі, незвичайні трудности, серед яких приходилося кожньому технікови студіювати, а опісля місця з службі, котрі властиво мають занимати фаховці, занимали їх нефахові люде. Так було за австро-польських часів, так є і тепер. От в нашій теперішній Національній Раді будівельні справи реферував о. Матковський. Щоби цему зарадити, в склад Н. Р. згл. Сойму повинно входити найменше 15 послів-інжинірів і техніків, котрі в законодатному тілі підпиралиби справи піднесення промислу, торговлі, взагалі техніки у нас, через що Україна під економічним зглядом піднеслабися.
Зїзд ухвалив слідуючу резолюцію: Зїзд українських інжинірів і техніків взиває усіх товаришів, щоби при виборах до Українського Сойму постаралися о це, щоби в поодиноких виборчих округах взяте було на лісту кандидатур як найбільше число інжинірів і техніків.
Дальші бесідники, як п. Коломийченко, говорив за отворенням промислових Спілок, до котрих малиби належати примусово всі техніки й інжиніри, п. Вишницький, щоби ДС. подбав о фонди на відбудову знищених осель, п. Лучків, щоби всі інжиніри і техніки протиділали тим чинникам, котрі шкодять справам нашої держави.
Принято додаток внесення п. Дудинського: "Всі техніки і інжиніри мають взяти чинну участь в виборах до Сойму та згуртуватися під прапор, вказаний Виділом технічного товариства, щоби відповідна скількість інжинірів ввійшла до Сойму."
Четверта точка програми Зїзду: Українська технічна термінольоґія. Реферує п. Безпалко.
Зїзд ухвалив слідуючі резолюції:
Загальний Зїзд українських техніків і інжинірів:
1) признаючи вагу і конечність творення укр. технічної термінольоґії постановляє оснувати комісію для укр. техн. термінольоґії і приступає до її вибору,
2) взивається весь загал укр. інжинірів і техніків збирати в народі технічні терміни, творити по можности нові, відповідаючі духови нашої мови і надсилати їх згаданій комісії.
3) комісія для укр. технічної термінольоґії має істнувати при технічнім Товаристві.
(Проситься весь загал — а спеціяльно людей, котрі занимаються справою укр. термінольоґії, щоби вони збирали технічні вислови і надсилали їх до ДС. публ. робіт. — прим. Е. Б.)
Дальше ухвалено внесення п. Лисенка:
Рада T-ва "Праця" має звернутися до Уряду в справі призначення коштів на удержання фахових термінольоґічних комісій, які мають бути закладані при ріжних уряд. установах і як найскорше занятись над термінольоґією використавши вже зібрані матеріяли на Наддніпр. Україні, а також які мають бути надсилані окремими особами,
та внесення п. Шухевича:
Зїзд укр. техн. і інижинірів, кладе обовязок на кожнього техніка і інжиніра, як також на технічні уряди і підприємства, збирати в рамах свойого круга ділання матеріяли до техн. термінольоґії, опираючися головно на назвах уживаних народом і відсилати їx до термінольоґічної Секції, при Технічнім Товаристві.
Пята точка програми Зїзду: внески і резолюції.
Принято внесок п. Шухевича: Поручити Виділови Технічного Товариства, щоби занявся скликанням поодиноких фахових комісій, а то: будови доріг і відбудови, лісовиків, гірників, землемірів, хеміків, механіків, рільників і аґрономів,
п. Дудинського: Суди і деякі уряди можуть давати технічні справи і їх заопініовання лиш знатокам, вказаним через ДС публ. робіт і земельних справ.
Зїзд висказує бажання, щоби правительство всякі важні ухвали, чи зміни законів в технічних справах, дбало, щоби перед їх ухвалою були вперід заопініовані Виділом Технічного Товариства.
Внесок п. Коломийченка: для піднесення промисловости і орґанізації всіх працюючих на полі промисловости в З.О.У.Н.Р. — Зїзд укр. інж. і техн. вважає необхідним заснувати в цілому краю промислові спілки, до котрих входилиби інжиніри, техніки, ремісники ріжних фахів і взагалі всі працюючі в промисловім напрямку. Всі місцеві промислові спілки обєднаються в повітових спілках, а повітові в загальну на всю область. Справу введення в життя заснування промислових спілок передається Виділови Технічного Товариства в порозумінню з "Сільським Господарем".
Вкінці рішено видавати фахову технічно-промислову часопись.
Зїзд замкнув о год. 12.35 дня 5. мая п. Бурачинський промовою, котру закінчив окликом: "Нехай живе Соборна Україна!" — що тричі присутні повторили.
Пополудни тогож дня відбулися Загальні Збори — відновленого Технічного Товариства.
[Република, 10.05.1919]
10.05.1919