У характеристиці пок. президента дра Костя Левицького, пера д-ра Лисяка, поміщеній у "Кр. Вістях", сказано, м. і., що цей заслужений син Галицької Землі працював як редактор або співробітник нашої політичної, господарської і фахової преси, як автор політичної мемуаристики та наукових творів. Щодо цього останнього, то не від речі згадатиб і про одну важливу сторінку цієї діяльности дра Костя Левицького, що лежить на межах юристики й мовознавства, про перший український правничий словник — діло його кількалітньої муравлиної й упертої праці, одну з наймаркантніших появ української спеціяльної термінології до світової війни (1914—1918).
Імпульс до тієї праці завдячував Кость Левицький тодішньому професорові української мови й літератури в Львівському Університеті дрові Омелянові Огоновському. Був це час (як розказують українські сенсори), коли відвідувати виклади рідної мови й літератури мали за обовязок не тільки студенти-"філософи", як це сьогодні, але взагалі всі слухачі університету — українці, отже й правники й медики йтд. Заохочений добрим словом Огоновського в 1881 р. рішився молодий правник по закінченні юридичних студій взятися за працю. Керували ним виключно ідейні мотиви: любов і пошана до рідної мови. "Сила рідної мови лежить у любові самого народу до цієї мови і в уживанні її на кожному місці, в кожному часі й у всіх відносинах — бо лише той нарід має будучність, котрий любить рідну мову" — таке писав він у передмові до першого видання свого словника, що вийшов після десятилітньої праці у 1893 р. накладом Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові п. н. "Німецько-руский словар висловів правничих і адміністраційних" з присвятою памяті О. Огоновського.
Першу правничу німецько-українську термінологію, опрацьовано ще 1851 р., коли то заходами української термінологічної комісії: Якова Головацького, Григора Шашкевича і Юліяна Вислобоцького видано окремим зшитком працю на цю тему п. наг.:
"Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Österreichs. Von der Kommission für slawische juridisch-politische Terminologie. Deutsch-Kujchemsche Separat-Ausgabe. Wien 1851.
Через сорок літ ця термінологія постарілася й заходила потреба видати нову працю. Так появляється згадана вгорі книжка дра Костя Левицького. Цілих 25 літ сповняє вона свою службу на українських землях б. Австрії. Нові вимоги життя й перспективи, що їх давали 18 і 19 роки для українства склонили дра Костя Левицького приступити до другого видання свого словника. Він зладив виправлене й доповнене видання цієї праці в 1918 р. та хотів, як і перше, видати його накладом Наукового Т-ва Шевченка у Львові. Але кривавий змаг українства за Львів у листопаді та воєнні дії дальших місяців на ЗУЗ не дозволили на це. Автор використовує свій часовий побут у Відні й друкує тут цього словника. Він вийшов у 1920 р. п. н. "Німецько-український правничий словар" (друге доповнене і справлене видання).
У передмові до цього видання пише автор м. ін.: "Від половини минулого століття стала наша українська мова утверджувати своє право громадянства між мовами народів бувшої Австрії та протягом того часу перейшла вона важкі проби, поборюючи всякі супротивності у своїх і чужих. В школі і в прилюднім життю добувала собі жива, народня українська мова тут що раз то більше проступу, та як раз в тому часі, коли під царською Росією заковано уста великому українському народові. Та коли у цій світовій війні піднявся ввесь український народ і проголосив своє державне право, аби пірвати кайдани неволі, то на західній області придбані добутки культури є цими причинками до витворення української держави". Отак дивився покійний сеніор української політики на завдання і суть своєї довголітньої праці — німецько-українського правничого словника.
В хуртовині повоєнних років, що видвигнули нові життєві проблеми, перейшла й правнича термінологія свій окремий шлях. Коли ж під увагу взяти новий політичний і соціяльний, а з тим і правничий устрій третьої Німеччини, то треба ствердити, що німецько-український словник дра Костя Левицького треба б знову доповнити й справити, коли б він мав сповнювати свою функцію в практичному житті. А проте залишиться він на все точкою опори для всіх, хто цікавитиметься німецько-українською правничою термінологією, а то і загальною лексикографією. Тому праця дра Костя Левицького, що в свій час була останнім словом у цій ділянці, не стратила й посьогодні своєї вартости, як джерельної студії. Коли ж іде про історію української лексикографії, зокрема ж спеціяльного словництва, то німецько-український словник дра Костя Левицького останеться завсіди одним із найцікавіших та найцінніших творів старшої галицької генерації, твором, якого появу обумовила велика пошана й любов до рідної мови його автора.
[Краківські вісті]
23.11.1941