Британський учений Чарльз Лендрі відомий передусім завдяки концепції креативного міста. Вперше до Львова він приїхав у березні цього року. Тоді ж він запропонував формат нового заходу — Бієнале довіри. Власне йому і випала честь відкривати Бієнале, який проходить у Львові 19-21 жовтня. «Z» пропонує до ознайомлення зреферований виступ вченого.
Світ обертається не завдяки грошам, а завдяки довірі. Мені дуже приємно, що я зараз тут й ідея з Бієнале вдалася. Розповім трохи історії, як усе починалося. Мені розповіли, що Львів хоче стати творчим містом, хоче бути відкритим до світу і робити все по-іншому, стати містом ідей. Рік тому мене запросили до Львова, й у березні ми провели тут зустріч щодо креативного міста. Цікавим в аспекті Львова є те, що ви розглядаєте проблеми, які справді існують. І ви говорите про людей абсолютно різного віку, не лише про хіпстерів. Коли Львів говорить про творче місто, то враховуються всі покоління. Ви говорите про модні і стильні кафе, про художників, про дітей і про літніх людей — і це мене вразило.
Радикальні зміни у світі нині можуть призвести до того, що люди будуть творчо і з фантазією підходити до використання нових можливостей і розв’язання проблем. Однією з передумов до таких змін є відкритість, обмін думками, чесність. Усі ці речі вимагають довіри. Ви не можете досягати інновацій, якщо не будете ділитись ідеями та довіряти. Люди повинні довіряти системам, натомість влада повинна довіряти людям. У Львові ми обговорювали питання, як можна сформувати творчу бюрократію, творчу владу. Ідея створити Бієнале довіри виникла власне у березні, після дуже багатьох розмов, за одним із сніданків. Власне не Бієнале мистецтва чи дизайну, а Бієнале довіри. Стало зрозуміло, що треба говорити про спад довіри, цінність довіри і про те, як її формувати. Ми знали, що треба говорити про такі тенденції у всьому світі, як зростання чи зниження довіри, треба враховувати ЗМІ, банки, фінансові установи.
Довіра — це фактично капітал. Якщо говорити про відновлення довіри, треба дуже чітко розуміти різницю між такими кардинально різними речами, як гроші і довіра. Якщо у вас є гроші і ви їх використовуєте — у вас їх стає менше. Але з довірою все якраз навпаки: що більше ви користуєтесь довірою, то більше довіри довкола вас формується. Тобто це соціальний капітал. Що більше ви його використовуєте, то більше накопичуєте. У тому і полягає диво довіри.
Нині змінюється тло, на якому може формуватися довіра. Один науковець, який написав книгу про довіру, говорив про три її версії. Колись давно, коли спільноти були набагато менші, довіра мала місцевий вимір. Усі могли спостерігати один за одним, і якщо хтось комусь не довіряв, просто намагався відмежуватися. Але відтоді суспільство почало ускладнюватися. Звичайно, сформувалась інституційна довіра: до уряду, до правоохоронних органів, до університетів, установ, угод і так далі. Однак з розвитком інтернету виникає зовсім нове тло, на фоні якого формується довіра. З допомогою інтернету ми можемо поширювати довіру. Якщо на хвилинку задуматись, Airbnb, e-bay, Uber, Alibaba — усе це з’явилось і завоювало загальну довіру. Ви, наприклад, довіряєте коментарям на Airbnb чи Tripadvisor. Ми чудово розуміємо, що і на цих ресурсах є фейкові коментатори і реальність може виявитись цілком іншою, аніж у коментарях. Я веду до того, що нове тло формує нові проблеми і нову реальність. Є гарний приклад з МакДональдз. Уявімо, що поруч є два добрих фастфуди, один з яких — МакДональдз. Раніше все було просто: всі знали, що МакДональдз — це чудове місце. Натомість зараз можна пошукати в інтернеті відгуки і дізнатись, що сусідній фастфуд набагато кращий. Інтернет змінив правила гри.
Є ще одна велика сфера, з якою ми вже має справу, й у Львові у тому числі, — це штучний інтелект і його розвиток. У нас зараз є дуже багато алгоритмів. Питання, чи нам вдасться використати технології і математику настільки, щоби вона замінила людей і дійсно формувала цілісну картину довіри. Ще 30 років тому ми вважали інтернет чимсь дивним — зараз це норма. Зараз для нас дивним є блокчейн-технології. Можливо, за 10 років ми будемо ставити запитання, чи не надто ми довіряємо цій технології.
Я переконаний, що Львову треба працювати над формуванням громадянського суспільства та довіри у цьому змінному світі. Річ у тім, що ми всі зараз схильні до процесу переформатування світу у всіх планах — соціальному, політичному, економічному. Коли все змінюється — ідеї, дійсність, віртуальна реальність, — треба пам’ятати про довіру. Ми мусимо справді розуміти різноманіття. Брексіт стався, зокрема, через те, що люди подумали, що різноманіття їм забагато. Небажання напливу мігрантів стало однією з причин. Ми мусимо формувати довіру у світі, інколи вирішувати певні історичні проблеми, пов’язані з довірою, й обговорювати нові способи, як сформувати довіру.
Я працюю над тим, як таке місто, як Львів, може стати місцем, яке би генерувало ідеї стабільності, сталого розвитку, процвітання. Як би воно могло стати містом, з якого би ці ідеї поширювались на інші міста. Одним з ключових питань є те, що люди у містах хочуть кількох речей: мати відчуття вкоріненості, відчуття традицій, відчуття можливостей, які створює новий цифровий світ, а також контакти та зв’язки з людьми, які живуть і тут, і далеко, на іншому кінці світу. У багатьох країнах ми вимірювали те, що називається індексом творчого міста. Ми дивились, як усі ці фактори працюють разом і допомагають людям скористатися своїм потенціалом і можливостями. Одна з найважливіших речей при формуванні цього індексу — це оцінка довіри. Чому? Довіра — це акселератор можливостей. Якщо врахувати всі ці фактори і розуміти, що всі компоненти у місті мають працювати разом, то треба думати, як залучити ті сегменти суспільства, які не співпрацювали з іншими. Спільна мова між усіма — дуже важливий компонент конкурентоспроможності міста і стимул для формування довіри у майбутньому. Що ми побачили на основі аналізу 25 міст? Міста, у яких є вищий рівень довіри, мають кращі економічні показники. Навіть якщо міста мають однакові показники, але одне з них має вищий рівень довіри, воно буде успішнішим.
19.10.2018