Необхідність хамства в природі

Якщо Ной знайшов місце в своєму ковчегу такому персонажеві, як Хам, то, певно, щось знав. Зараз часи далеко не біблійні, нащадків Хама розплодилося, як сарани, але і вони мають своє місце в екологічній системі – показують іншим нормальним людям, чого робити не можна. Огляд подій тижня в Україні.

 

Неадекват тижня

 

 

Для того, аби мати свою гарантовану «хвилину слави», народним депутатам та іншим публічним людям варто брати курс лекцій у представника фракції Блоку Петра Порошенка Олега Барни. У цього несамовитого представника файного міста Тернопіль в плані неадекватності вдається все – він знімав з трибуни Арсенія Яценюка досить непристойним чином; врізався в трамвай, який потім, як в старому анекдоті, обганяв і підрізав нардепа; завдав черепно-мозкової травми фермеру на рідній Тернопільщині; створив законопроект, де пропонували забороняти сексуальну аргументацію громадян. Тепер Барна продемонстрував віртуозне володіння нецензурною лексикою і послав нею журналіста, бо той мав необережність поставити питання про кнопкодавство пана Олега.

 

Барна, кажуть, викладав в школі фізику. Невідомо, якими словами він розповідав учням про третій закон Ньютона чи число Авогадро, але прочитає лекцію колегам про те, як поводитися з журналістами і які слова вживати зможе майстерно. Після цього добродія пасувало від цивілізації дистанціювати, бо нормальним людям від такого хамства стидно.

 

Оптимісти тижня

 

 

Під час засідання Верховної Ради Генеральний прокурор України Юрій Луценко відзвітував про затримання виконавців практично всіх нападів на громадських активістів. В парламенті Юрій Віталійович так і сказав: «Виконавці практично всіх нападів на громадських активістів затримані, більшості з них обрано запобіжний захід, пов’язаний з триманням в ізоляторі».

 

Крім того, від шефа ГПУ нардепи взнали, що навколо питання нападів на громадських активістів існують «великі спекуляції», а один з нападників «вскрив собі вени», щоб не свідчити про організатора нападу.

 

А ще Луценко пожалівся, що «якщо комусь здається, що люди, які застосовують вогнепальну зброю, просто біжать давати покази про замовників та обставини, то вони глибоко помиляються».

 

Тяжко працювати прокурором, але кому зараз легко? От і зараз так само нелегко директор Департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко стосовно нападів на активістів трохи раніше за Луценка бідкався: "Звісно, чотири з цих п`яти злочинів поки що не розкриті повністю, коли всі підозрювані затримані, процесуально стали обвинуваченими і провадження передається в суд. Так само їхню провину треба ще довести у суді. І не факт, що ця вина буде доведена. Але Національна поліція України розслідує і не стоїть на місці. Вважати, що це відбувається тільки тому, що активісти піднімають ажіотаж, що звісно певною мірою підштовхує поліцію працювати, – так само невірно, як вважати, що земля обертається під впливом інерції від руху людей, які по ній ходять".

 

Красномовність охоронців закону ніколи їм не зраджувала.


 

Оратор  тижня

 

 

Колись феномен Віктора Медведчука будуть вивчати політологи і психологи, поки що він вражає своїми виступами на різноманітних майданчиках всіх, хто його чує. Цього разу сірий кардинал часів Леоніда Кучми відзначився в ефірі російського телеканалу «ТВ Центр».

 

В часи Леоніда Даниловича Медведчука називали автором «темників», таких собі шпаргалок, за якими політики і журналісти мали озвучувати зручні для Банкової теми. Тепер Віктор Володимирович сам говорить за «темниками» і ретранслює те, що хоче чути Кремль. 

«Я не вважаю, що Росія – агресор», – сказав він, і для тих, хто в танку, повторив: «Термін "агресор" – для мене пропагандистський штамп, а не реальність».

 

Заяву Медведчука про те, що українська сторона має бути вдячна російській за те, що та «добровільно взяла на себе обов’язки посередника, це раз, і сторони, що здійснюють вплив на «невизнані республіки» «ДНР» і «ЛНР» та їхнє керівництво, це два», оцінили би Талейран, Молотов та інші майстри переговорів. Але ті діячі до наших днів не дожили і спічами Медведчука мусять насолоджуватися сучасники, а після того, як отримають насолоду, задаватися питанням – що він робить на перемовинах з російськими окупантами і як довго таке продовжуватиметься?

 

 

Закон тижня

 

 

Зі скрипом і скандалами Верховна  Рада прийняла в першому читанні «Закон про забезпечення функціонування української мови як державної». Проблеми мови успішно експлуатують 27 років, загострення теми означає, що десь на носі в нас стануться вибори.

 

Президентська виборча кампанія де-факто стартувала, і Петро Порошенко філологічні питання на щит вже підняв, тепер дійшли руки і у нардепів, бо їх чекають вибори вже менше як за рік і поговорити про солов’їну якраз дуже пасує.

 

Поки дійдуть руки у парламентарів до другого читання, ще не один мовно збентежений отримає зайве пасмо сивого волосся, але поки що маємо констатувати – є вічні цінності в Україні, робити проблему і потім героїчно її долати.

 

08.10.2018