«Постправдива» інтерпретація

У “постправдивому” світі “альтернативних фактів” існує зрозумілий інтерес психологів до того, чому людей так і тягне до сформованих опіній і чому їм часто буває дуже складно їх змінити.

Зокрема, вже досить багато відомо про ментальний процес, у якому люди беруть участь, щоби захистити свій світогляд: починаючи від пошуку фактів, що його підтверджують, — і до сумніву в методах, завдяки яким отримані суперечливі висновки.

Команда психологів на чолі з Анат Маріл з Єврейського університету в Єрусалимі у дослідженні, опублікованому в Social Psychological and Personality Science, пішла ще далі й знайшла докази швидкої й мимовільної реакції людей на переконання, які їм до вподоби. Як виявилося, ми реагуємо на них так само, як на загальновідомі факти. Дослідники пишуть, що “підтвердження такої стрімкої реакції на думки, які нам подобаються, може пояснити дивовижну здатність людей залишатися вкоріненими у своїх переконаннях”.

Цю здатність частково може пояснити так званий “ефект Струпа”, який полягає у тому, що нам важко одразу ідентифікувати колір, якщо ним написане слово, котре позначає інший колір — наприклад, коли слово “червоний” написане блакитним. Цей ефект виникає через те, що мозок швидко і підсвідомо опрацьовує значення слова, що перебиває таке саме опрацювання для кольору.

Недавно фізіологи продемонстрували, що такий самий феномен існує і для фактів (вони назвали його “епістемним ефектом Струпа”). Нам легше верифікувати правопис фактично достовірних, ніж недостовірних тверджень, хоча достовірність і не пов’язана з граматикою.

Після чотирьох досліджень Маріл та її команда виявили, що схоже відбувається і з нашими поглядами. Вони склали 88 тверджень на івриті, що охоплювали широкий спектр тем, котрі стосувалися політики, особистих смаків чи соціальних питань: як-от “інтернет зробив людей більше ізольованими” — чи навпаки “інтернет зробив людей більше соціальними”. Правопис цих тверджень міг бути правильним або ж з помилками — наприклад, у роді, відмінку, множині/однині тощо. Учасників експерименту попросили ідентифікувати, які з тверджень написані з помилками, а також запитали, чи вони з ними погоджуються.

Ключовий результат дослідження полягає в тому, що люди значно швидше визначають граматично коректні твердження у тому випадку, якщо вони з ними погоджуються. “Головний висновок полягає в тому, що згода з висловленою думкою здійснює швидкий і мимовільний вплив на її когнітивне опрацювання”, — кажуть дослідники.

В іншому експерименті учасникам запропонували завдання, в якому вони мали швидко визначити, чи якесь твердження (наприклад, “коріандр смачний” або “коріандр огидний”) позначає щось негативне чи позитивне. З'ясувалося, що для відповіді їм було потрібно менше часу, якщо вони при цьому з ним погоджувалися.

Один із висновків полягає в тому, що люди підсвідомо миттєво реагують на хибні чи нелогічні оціночні твердження так, ніби це факти. “Різниця між фактичними істинами і суб’єктивними поглядами відіграє ключову роль у раціональному дискурсі. Проте всередині людської психології ця різниця може бути розмитою”, — кажуть дослідники.

Результати експерименту цікаві не лише тим, що вони розвивають інструментарій соціальної психології, а й тим, що у такий спосіб можна виявляти приховані думки. Тепер потрібно з’ясувати, як на мимовільне підсвідоме опрацювання інформації впливають такі фактори, як стрес, тиск колективу, індивідуальні характеристики тощо.