Деякі люди ніколи не забувають лиця і навіть через десятки років їх упізнають – але чому? Експеримент засвідчив, що така суперпам’ять візуально сканує нове обличчя інакше, ніж звичайна: вона зосереджується не тільки на очах, а на всіх частинах лиця, й запам’ятовує їх як окремі “шматочки пазла”. Це дає змогу розпізнавати навіть невеликі ділянки обличчя.
Завдяки здатності розпізнавати обличчя люди можуть миттєво відрізнити знайомих, друзів і родичів від незнайомців. У нашому мозку для цього є спеціальна ділянка. Однак здатність запам’ятовувати обличчя не у всіх людей працює однаково: одні – “сліпі на обличчя” і не впізнають навіть своїх батьків, інші ніколи не забувають лиця, побачивши їх принаймні раз. Це так звані “суперрозпізнавачі” (super recogniser).
Але чим зумовлена абсолютна пам’ять на обличчя? Напевно, цю здатність неможливо натренувати, також це не фотографічна пам’ять – той, хто пам’ятає кожне обличчя, може мати абсолютно посередню зорову пам'ять. У суперрозпізнавачів краще або, можливо, інакше, ніж в інших, працюють тільки центри розпізнавання облич.
“Поки все ж незрозуміло, як мозок цих осіб опрацьовує візуальну інформацію при розпізнаванні облич”, – пояснили Джеймс Данн (James Dunn) і його колеги з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї. Одним із відкритих питань залишалося, чи суперрозпізнавачі сприймають і запам'ятовують нові обличчя як єдине ціле, тобто як знімок, чи аналізують окремі риси лиця.
Щоб це з’ясувати, вчені залучили до експерименту 34 особи з ідеальною пам’яттю на лиця і 26 звичайних піддослідних: всі повинні були запам’ятовувати незнайомі лиця, які впродовж п’яти секунд показували на екрані. При цьому учасники одягали спеціальні окуляри, які або відкривали все обличчя, або обмежували поле зору до 5–25%, залежно від завдання. У такому випадку учасники повинні були сканувати окремі ділянки обличчя по черзі.
“Так ми змогли з високою точністю побачити, куди учасники дивляться, а також якою візуальною інформацією послуговуютьcя”, – пояснює співавтор дослідження Себастьян Міеллет (Sebastien Miellet) з Вуллонгонгского університету (Австралія). Коли учасники проходили тести на впізнавання облич, вони також одягали окуляри з різним ступенем обмеження поля зору.
Виявилося: “Учасники з ідеальною пам’яттю на лиця у всіх випробуваннях продемонстрували кращі результати, ніж контрольна група, – навіть тоді, коли їм показували лише 12% лиця, – розповів Данн. – Отже, такі люди збирають ціле обличчя з невеликих рис, які розглядають по черзі”. Це спростовує припущення, що суперрозпізнавачі сприймають і запам'ятовують обличчя як загальне враження, що дехто припускав раніше.
Водночас експеримент засвідчив: особи з ідеальною пам’яттю на лиця також сканують їх інакше, ніж люди з середньою здатністю до розпізнавання – їхній погляд менше сфокусований на області очей, натомість вони сканують інші ділянки інтенсивніше, ніж це відбувається зазвичай. “Кількість фіксацій і їхній розподіл засвідчують: суперпам’ять вловлює інформацію ефективніше, ніж звичайна”, – пояснили вчені.
За словами Данна і його команди, результати експериментів доводять: надзвичайні здібності людей з ідеальною пам’яттю на лиця від “звичайних” відрізняються кількісно, а не якісно. Адже, як у всіх інших, мозок таких людей не створює фотографічного знімка побаченого лиця – він запам’ятовує характерні риси обличчя.
“Перевага, однак, полягає в тому, що суперрозпізнавачі можуть швидко і дуже точно скласти різні шматочки візуальної інформації – як головоломку”, – пояснив Міеллет. Цікаво, що при аналізі обличчя відмінності між суперрозпізнавачами та контрольною групою проявлялися сильніше, що більшими були здібності особи.
Але на іншому кінці шкали – у людей з лицьовою сліпотою помітили подібну тенденцію. Люди з просопагнозією також менше фокусуються на очах співрозмовника і дозволяють погляду блукати. “Це неймовірний висновок, котрий полягає в тому, що посилене візуальне зчитування допомагає людям з поганим розпізнаванням облич компенсувати вади, натомість особам з ідеальною пам’яттю – розвинути здібності вище середнього”, – пояснили Данн і його колеги. На думку вчених, це відкриває цікаві перспективи для наступних досліджень.
Nadja Podbregar
„Super-Recogniser“ auf dem Prüfstand
Association for Psychological Science, Psychological Science, 2022; doi: 10.31234/osf.io/z2k4a
Зображення: Boarding1Now/ Getty images.
12.10.2022