В справі перенесеня мощей Маркіяна Шашкевича.

 

Незадовго Русь галицка віддасть особливу честь першому свому поетови, Маркіянови Шашкевичеви, маючи перенести — в 50-ті роковини смерти поета — тлїнні мощі єго з гробу в Новосїлках лїских в повітї каменецкім до Львова на кладовище Личаківске і тут на могилї поставити памятник.

 

Маркіян Шашкевич, помершій 7 червня 1813 року, до нинї спочиває похований в родиннім гробі бувших властителїв Новосїлок — і длятого навіть не міг там мати свого памятника, хотяй о памятнику для поета між Русинами нераз була гадка.

 

В червни 1892 року при нагодї відкритя філії товариства "Просвіта" в Камінцї струмиловій, порушено справу перенесеня мощей Маркіяна Шашкевича до окремої могили і поставленя памятника. Комітет, основуючій філію "Просвіти" в Камінцї струмиловій, на котрого чолї стояв парох каменецкій Впов. о. М. Цегельскій, уже само торжество основаня філії звязав з именем Маркіяна. Відкритє філії відбуло ся дня 6 червня, отже в навечеріє дня смерти поета перед 49 роками. Перед збором основателїв філії відбуло ся торжественне богослуженє поминальне за покійного Маркіяна, а о. Ом. Дольницкій з Ріпнева виголосив по службі Божій краснорічиву патріотичну проповідь, в котрій представив заслуги Маркіяна около нашого народного новоподвигненя і теплими словами загрівав зібраних селян і интеліґенцію до працї на ниві народній в тім напрямі, якій указав Русинам покійний Маркіян. На зборі філії "Просвіти" знов пояснив о. М. Цегельскій у вступнім слові: длячого Русини повіта каменецкого звязали свій просвітний подвиг з именем Маркіяна Шашкевича, — а посол Ол. Барвіньскій, яко відпоручник головного видїлу "Просвіти" на зборі філіяльнім, піднїс гадку, щоби в роцї 1893-ім, яко в 50-ті роковини смерти Маркіяна, перенести мощі поета до окремої могили в Новосїлках і поставити на нїй памятник. Гадка ся знайшла щирий відгомін в серцях усїх зібраних патріотів, як интеліґенції так і селян. Зараз на зборі зложено на сю цїль 26 зр. і поручено видїлови взяти справу в свої руки. Видїл філії під проводом о. М. Цегельского видав відозву до Русинів, оповіщуючу ухвалу збору філіяльного і взиваючу до складок на перенесенє мощей Маркіяна до окремого мурованого гробу на кладовищи новосїлецкім і на памятник. Жертви поплили, хоч не щедро, бо до кінця 1892 року зібрано 97 зр. 76 кр. [Суми наспівших жертв в сїм роцї не знаємо.]

 

Між тим головний видїл товариства "Просвіти" у Львові порушив сего року гадку і опісля ухвалив порозуміти ся з філіяльним видїлом каменецким в тім напрямі, щоби мощі незабутного Маркіяна перенести з Новосїлок до Львова, де спочиває єдиний син покійного, також заслужений в нашій літературі Володимир Шашкевич, і де проживає вдова по Маркіянї. Видїл філії в Камінцї згодив ся в червни с. р. на гадку головного видїлу "Просвіти" і постановив, що видїл філії зі своєї сторони займе ся відкопанєм мощей з гробу і по одвітнім богослуженю в Новосїлках спровадженєм зелїзницею до Підзамча, — так що в Підзамчи головний видїл "Просвіти" перейме мощі і зарядить усе дальше після проґрами, яку сам уложить. [Відповідно до того філія зобовязала ся взяти на себе і кошти сполучені з відкопанєм і перевезенєм мощей до Підзамча.] На засїданю філії, на котрім запала тая ухвала, постановив видїл також скликати в другій половинї серпня загальний збір своїх членів до Камінки. Тут загал Русинів округа каменецкого мав порозуміти ся, щоби торжество перенесеня мощей Маркіяна випало як найкрасше. Збір той в серпни не міг відбути ся з причини непередвиджених нещасть елєментарних, котрі тяжко засмутили хлїборобів і спинили обробіток жнив. Однакож нема сумнїву, що — єсли тілько не зайде яка непередвиджена перешкода — збір філії в наміреній цїли відбуде ся сего місяця.

 

Головний видїл из своєї сторони починив уже все потрібне до перенесеня мощей Маркіяна Шашкевича з Новосїлок до Львова.

 

Вдова по покійнім поетї радо згодилась на предложенє видїлу "Просвіти" і подала від себе заявленє такого змісту:

 

"В дни 7 червня 1843 року помер в Новосїлках лїских повіта Камінка струмилова бл. п. о. Маркіян Шашкевич, муж підписаної вдови Юлії з Крушиньских Шашкевичевої, а тїло єго похоронено на кладовищи в Новосїлках лїских. Хотячи перенести тїло мого покійного мужа бл. п. о. Маркіяна Шашкевича на кладовище до Львова, де спочиває син покійного, бл. п. Володимир Шашкевич, як також звеличати память покійного мужа, Маркіяна Шашкевича, котрий яко визначний поет і літерат вельми заслужив ся для народу руского в часї відродженя руского письменства в Галичинї, — я низше підписана вдова Юлія з Крушиньских Шашкевичева, користаючи з прихильного предложеня Світлого товариства "Просвіта", призволюю сим именем власним як також именем родини на перенесенє тлїнних останків бл. п. мого мужа о. Маркіяна Шашкевича з кладовища в Новосїлках лїских на кладовище у Львові, надаючи власть і силу Світлому товариству "Просвіта", щоби заняло ся перевезенєм тїла покійника до Львова, похороненєм, уставленєм памятника нагробного і взагалї предприняло всякі зарядженя в тім дїлї, які узнає за потрібні, а я підписана признаю все тото, що здїлає в тій справі Світле товариство "Просвіта" за правно-важне і східне з моєю волею.

 

Дїяло ся у Львові дня 4 н. ст. липня 1893."

 

На основі того заявленя головний видїл "Просвіти" внїс два поданя.

 

Одно поданє — до ц. к. староства в Камінцї струмиловій, просячи о призволенє на перевезенє в місяци жовтни сего року мощей славно-звістного поета руского Маркіяна Шашкевича з Новосїлок до Львова, а се в той спосіб, що в подвійній домовинї перевезено би тїло кіньми з Новосїлок лїских до стації зелїзничої в Задвірю, з відтам зелїзницею на стацію Львів-Підзамче, а з Підзамча відправлено би похорон на кладовище Личаківске. [Ц. к староство каменецке, даючи свій призвіл, мало би видати пропустку на перевезенє мощей і о своїм зарядженю повідомити ц. к. намістництво і маґістрат міста Львова.]

 

Друге поданє внїс головний видїл "Просвіти" до Світлого маґістрату міста Львова з прошенєм о безплатне відступленє відповідного місця на кладовищи Личаківскім для поета нашого Маркіяна Шашкевича, а товариство "Просвіта" доложить заходів, щоби на гробі того заслуженого мужа станув памятник відповідаючій єго заслугам. В поданю звернув д-р Кость Левицкій [котрий з порученя видїлу заняв ся полагодженєм усїх підготовлень до перевезеня мощей Маркіяна] увагу на те, що заступництво громади міста Львова уже раз почтило память Маркіяна Шашкевича, називаючи єго именем міску школу народну з руским язиком викладовим.

 

Отсе розказали ми справу перенесеня мощей Маркіяна Шашкевича з Новосїлок лїских до Львова в цїлім єї розвою від торічного збору філії "Просвіти" в Камінцї струмиловій аж до дня нинїшного. Коли тілько не зайде яка непередвиджеиа перешкода — мощі поета будуть перенесені в другій половинї місяця жовтня.

 

Видїл "Просвіти", піднїсши гадку і ухваливши перевести мощі Маркіяна до Львова, мав [кромі того мотиву, що у Львові спочиває і покійний син Маркіянів Володимир та й тут доживає віку вдова Маркіянова] очевидно і той мотив, що могила першого поета галицко-руского у Львові частїйше і більше буде нагадувати Русинам дороге для кождого щирого патріота имя Маркіянове і єго велику заслугу около нашого відродженя народного — та й частїйше і більше загрівати зможе малодухів серед нашого народу до горячої любови родного краю і рідної мови.

 

Само торжество перенесеня мощей Маркіянових заповідає ся, як в Новосїлках так і у Львові, поважно і величаво, дякувати вже дотеперішним заходам видїлів філіяльного каменецкого і головного львівского. Пятьдесяті роковини смерти Маркіяна припадають рівночасно з пятьдесятими роковинами смерти многозаслуженого в розвитку руско-україньскої літератури Григорія Квітки-Основяненка [умершого 20 серпня 1843 р. в Харкові] і з двацять пятими роковинами заснованя товариства "Просвіта" у Львові [1868 року]. Головний видїл "Просвіти" доложить усїх заходів, щоби память тих роковин почтити як найкрасше в столиця краю — а єсли тілько не зайде яка непередвиджена перешкода, всї Русини з цїлого краю поспішать як найохітнїйше на поклик видїлу "Просвіти".

 

[Дѣло]

30.08.1893