до північного бігуна розпочала ся дня 24 червня с. р.
На покритє єї коштів збирали ся добровільні складки, норвежскій стортінґ ухвалив 100.000 франків, а россійске правительство устроїло значні склади поживи при устю ріки Оленек, і на нoвocибipcкиx островах, що може стати залозї в великій пригодї, єсли би корабель розбив ся на прибігунових морях.
Плян д-ра Нансена опирає ся на такім спостереженю. Нераз замічено, що кораблї, призначені для ловів кита, котрі підпливали далеко на північ вздовж всхідного берега Ґренляндії, опущені залогою, діставали ся з весною на полудне без великих ушкод, коли противно кораблї покинені на північнім побережу сибірскім, або в проливі Берінґа, пропадали безслїдно. З-відси справедливо заключають, що истнує струя морска від берегів Сибіра через бігун до берегів Америки північної, що потверджує і сей факт, що корабель "Жанетта", покинений 1881 р. на берегах сибірских, зявив ся по кількох лїтах на всхіднім побережи Ґренляндії, перепливши, як доказав Нансен, на північ від землї Франца-Іосифа не далеко по-при бігун. Отже з тою струєю має пуститись д-р Нансен від устя ріки Лени, на північ до острова Новий Сибір, з-відки попливе на північ, о скілько найде отверте море. Нансен допустить, щоби єго корабель обмерз в ледах і не сумнїває ся, що струя перенесе єго так як корабель "Жанетту".
Корабель д-ра Нансена "Фрам" приладжений спеціяльно до полярних подорожей, має 12 людей залоги, самих вправних мореплавцїв і поживу для них на 5—7 лїт.
Нансен взяв з собою машину до писаня, бо підчас довгих ночей полярних писанє звичайним способом дуже мучить зір. Комната команданта виправи помальована білим лякиром.
Кождий подорожний мусїв взяти з собою неперемакаючу одежу, дуже добре випробовану Нансеном. Пробу відбував Нансен, стоячи довгій час у водї і не чуючи нїякої вогкости на тїлї. Xлїб до подорожи випечений з дуже густого тїста, в кулистій формі, з котрого припадає на одного чоловіка лише 4 кусники. Для отопленя корабля буде уживатись нафта; на один раз зуживає ся 5 літрів нафти, припас обчислений на 4—5 лїт. Шатра зроблені з шовкової тканини, бо пересвідчено ся, що шовк дуже добре обезпечує від зимна. Подорожні мають і бібліотеку, зложену з 1000 творів наукових, описей подорожних і романів. Нансен взяв з собою бальон і потрібну скількість стисненого ґазу, поміщеного в сталевих циліндрах. Виправа, як видко, приготовлена дуже совістно і осторожно, не призабув провідник єї й на найменшу дрібницю.
Д-р Нансен се молодий чоловік, але мимо того звістний вже з своїх подорожей. Він в р. 1888—1889 перейшов на лижвах півперек Гренляндію від океана Атлянтійского до моря Баффін. В нїм сполучена велика наука з неустрашеною відвагою і завзятєм.
Нансен тїшить ся великою симпатією у женщин і перед своїм відїздом дістав тьму листів від пань і панянок, котрі хотїли єму жертвувати своє товариство на довгу полярну подорож.
Дѣло
24.07.1893