Коли Північ та Південь знову поміняються місцями?

Магнітне поле Землі захищає планету від згубного сонячного випромінювання. І воно невпинно слабне. Результати вимірювань мережі супутників «Swarm», якою керує Європейське космічне агентство (ЄКА), засвідчують: інтенсивність геомагнітного поля зменшувалася й раніше, але зараз процес пришвидшився у 10 разів. Відтак ротація Північного і Південного полюсів відбудеться швидше, ніж передбачали науковці дотепер.

 

 

 

«Swarm», місія супутників ЄКА, встановила: впродовж останніх 6 місяців потужність магнітного поля Землі зменшується. Найпомітніше – над Західною Півкулею (синя зона). Над регіонами, позначеними червоним, інтенсивність дещо зросла. Це, щоправда, не компенсувало загального послаблення магнітного поля.

 

 

Магнітне поле Землі – захисний бар'єр на шляху космічної радіації. Воно діє 600 тис. км. над поверхнею планети. Місія супутників Європейського космічного агентства «Swarm» встановила: впродовж останніх 6 місяців потужність магнітного щита зменшувалася. Магнітометри космічних апаратів зафіксували послаблення поля практично над усією Західною Півкулею. Натомість на Півдні Індійського океану дія поля несильно зросла.

 

Науковці розповіли про результати спостережень і підрахунків на Третій науковій зустрічі, присвяченій проекту «Swarm», у Данії. Вони не певні щодо причин послаблення магнітного щита. Рюне Флобергаґен, керівник місії «Swarm», зазначив: імовірно, магнітні полюси Землі невдовзі поміняються місцями. Дані підтверджують висловлену гіпотезу: географічна локація Півночі зміщується в напрямку Сибіру.

 

«Така переорієнтація не стається миттєво, їй потрібно багато сотень або тисяч років, – пояснює Флобергаґен. – В минулому це відбувалося вже багато разів». Приблизно раз на кількасот тисяч років магнітні полюси міняються місцями: замість Півночі, стрілка компаса вказуватиме на Південь. Зміни в потужності магнітного поля – закономірний наслідок нормального циклу ротації полюсів.

 

Однак тепер магнітне поле почало слабнути швидше, ніж у минулому. Раніше, за оцінками науковців, інтенсивність поля зменшувалася на 5 % за 100 років. Сьогодні темпи падіння інтенсивності дорівнюють 5 % за 10 років, тобто процес пришвидшився у 10 разів. Відповідно переорієнтація полюсів відбудеться не за 2 тис. років, як припускали, а значно швидше.

 

Флобергаґен сподівається, що нова інформація від супутників пролиє світло на причини пришвидшеня темпів послаблення магнітного поля. Не варто боятися катастрофи: попередні зміни полярності не спричиняли масових вимирань видів чи значних радіаційних уражень. Найбільша небезпека нависла лише над електроенергетичною та телекомунікаційною системамт.

 

Магнітне поле захищає нашу планету від небезпечного космічного випромінювання, яке прямує від Сонця у вигляді сонячних вітрів. Його існування спричиняє  величезна тверда залізо-нікелева серцевина в ядрі Землі, яку ззовні оточує шар розплавленого заліза й нікелю. Зміни в температурі ядра й обертанні Землі зумовлюють хвилювання в морі рідкого металу в зовнішньому ядрі. Ці процеси генерують силові лінії магнітного поля.

 

Переміщення розплавленого металу послаблюють одні ділянки магнітного поля і посилюють інші. По припиненню хвилювань на певній частині зовнішнього ядра випромінюються менше заряджених частинок. Відповідно, інтенсивність поля на поверхні слабне.

 

«Течії у рідкому зовнішньому ядрі зміщують магнітне поле, – пояснив Флобергаґен. – Його послаблення над Американським континентом означає, що вирування у зовнішньому ядрі під Америкою сповільнюються».

 

Супутники «Swarm» фіксують не тільки величину сили магнітного поля, а й сигнали ядра, мантії, Земної кори, океанів. Завдяки цим даним нуковці з Європейського космічного агентства планують створити навігаційну систему для авіатранспорту. Згодом візьмуться за розробку кращих методів у передбачуванні землетрусів, адже Флуктуації магнітного поля можуть вказувати на напрям зміщення континентальних плит. З допомогою проекту «Swarm» можна відшукати досконаліші способи виявлення корисних копалин, схованих під поверхнею планети.

 

Зреферував Олег  КАЧАН

Оригінал за посиланням http://www.livescience.com.

11.07.2014