Як виникають нюхові спогади

 

Чимало спогадів у нашому мозку тісно пов’язані з запахами. Науковці нещодавно з’ясували, як у людській пам’яті виникає такий складний зміст. Згідно з отриманими результатами, існує певний зв'язок між двома різними мозковими ділянками, і він відповідає за те, щоб запах запам’ятовувався разом з інформацією про «де?» і «коли?». Ці знання можуть зацікавити, зокрема, дослідників хвороби Альцгеймера.



Піддослідні миші: чи пам'ятають запах? Зображення: Afif Aqrabawi.


 

Запах їжі, що в дитинстві була улюбленою, чи парфуми коханої людини: деякі запахи можуть спровокувати спогади про далеке минуле. Раптово запах переносить нас у час, який давно минув і, здавалося б, цілком забувся. Жоден інший орган чуття так не пов'язаний зі спогадами, як нюх.

 

Цей взаємозв’язок проявляється і в пацієнтів, хворих на Альцгеймера. Втрата нюху – один із перших симптомів цієї дегенеративної хвороби нервової системи. Ще до того, як здатність запам’ятовувати зазнає відчутних пошкоджень, чимало потерпілих мають проблеми з розпізнаванням повсякденних запахів. Адже вже на ранній стадії починає атрофуватися так зване переднє нюхове ядро (nucleus olfactorius anterior) – важливий для опрацювання запахів центр у мозку, про який, однак, учені знають небагато.

 

Аби більше з’ясувати про його структуру та функції, науковці на чолі з Афіфом Аґрабаві (Afif Aqrabawi) з Університету Торонто в Канаді детальніше придивилися до цієї ділянки мозку. В процесі досліджень вони виявили раніше невідомий нервовий зв’язок: він сполучає переднє нюхове ядро з гіпокампом, що відіграє вирішальну роль для запам’ятовування і контекстних спогадів.

 

Що станеться, якщо цей зв'язок обірвати? Це перевірили вчені завдяки експериментам на мишах. Відомо, що гризуни надають перевагу новим запахам. На відміну від нових, запах, який вони вже знають, викликає в мишей менше цікавості. «Коли такі преференції зникають, це означає, що миші більше не пригадують запах, який раніше знали», – пояснив Аґрабаві.

 

У нюховому тесті з’ясувалося: гризуни, в котрих зв'язок між гіпокампом і переднім нюховим ядром не діяв, знову й знову поверталися до вже пройдених зразків та винюхували їх упродовж незвично тривалого часу. Очевидно, вони втрачали свої нюхові спогади. Так миші демонстрували ті ж симптоми, що й пацієнти з Альцгеймером, хоча їхнє переднє нюхове ядро не було пошкоджене.

 

Тож для вчених очевидно: виявлений зв'язок між гіпокампом і переднім нюховим ядром має важливе значення. Вони вважають, що цим шляхом пов’язується інформація про простір і час з чуттєвими враженнями. «Ці елементи разом творять спогади і містять відповідь на питання "що?", "коли?" і "де?". З цієї причини ми згадуємо різкий запах парфумів нашого партнера, коли думаємо про перший з ним поцілунок», – сказав Аґрабаві. Якщо «що, де і коли» не вдається поєднати, нюхові спогади залишаються неповними.

 

«Наші результати демонструють, як запахи, що супроводжують нас по життю, перетворюються на спогади. Зараз ми розуміємо, які мозкові схеми впливають на епізодичну пам'ять», – констатував Аґрабаві. З його слів, у майбутньому ці знання можуть пригодитися для того, щоби детальніше вивчати епізодичну пам'ять і дефіцит нюхової пам’яті, що виникає при дегенеративних хворобах нервової системи.

 

Ймовірно, завдяки отриманим свідченням з’являться кращі діагнози для Альцгеймера та інших подібних недуг. Вже зараз медики використовують нюховий тест, аби виявити початкові стадії деменції у нескладний та недорогий спосіб. Такі тести з кращим розумінням нервових механізмів, що лежать в основі досліджуваних процесів, можна буде оптимізувати і зробити надійнішими, наголосили вчені.

 


Wie Geruchserinnerungen entstehen
University of Toronto, 24.07.2018
Зреферувала С. К.

 

27.07.2018