У Польщі набув чинності закон про Верховний суд.

Тим часом Єврокомісія проводить проти Варшави друге розслідування з приводу польської судової реформи.

                                            Малгожата Ґерсдорф

У грудні минулого року Європейська комісія вже ініціювала проти Польщі процедуру за статтею 7 Лісабонського договору. Провадження стосувалося першої частини судової реформи. І польська опозиція, і Брюссель вважають, що правляча в Польщі з 2015 року партія «Право і справедливість» намагається через реформу судівництва підпорядкувати собі судову систему, щоб зміцнитися при владі.

Закон про Верховний суд, який набув чинності у вівторок, 3 липня, дозволить президенту на власний розсуд зміщувати або перепризначити частину суддів. «Згідно зі законом, нинішні судді зможуть заявити про бажання, щоб президент продовжив їхній мандат; мандат може бути пролонґований на три роки [...] Критерії, за якими президент буде ухвалювати рішення, не встановлені. Немає і юридичної можливості перегляду цього рішення», – йдеться в заяві Єврокомісії.

Справа в тому, що цим законом, зокрема, передбачено зниження пенсійного віку суддів Верховного суду з 70-и до 65-и років. Через це понад третина (27 з 72) суддів ВС мають достроково піти на пенсію. Хоча президент за наявності особистого прохання судді може продовжити його статус на три роки.

Так, зокрема, на пенсію може бути відправлена голова Верховного суду Малгожата Ґерсдорф (Małgorzata Gersdorf). Сама вона категорично відмовилася добровільно подати до демісії. За її оцінкою, вона повинна очолювати ґреміум до 2020 року. Варто теж зазначити, що пані Ґерсдорф є відвертою критикинею партії «Право і справедливість» та її реформ.