Мало котра місцевість надає ся так до устроєня стації кліматичної як Сколє, положене досить високо над уровенею моря і окружене зі всїх сторін високими горами покритими шпильковим лїсом. Високі гори охороняють тую місцевість від сильних вітpів і продувів, а розлогі лїси лагодять температуру. Воздух в такій лїсистій околици в лїтї вогкій і для слабих, особливо на грудні недуги, дуже здоровий. Крім того має Сколє дуже добру воду до питя і ріку, котрої купелї дуже скріпляють. Стація зелїзної дороги єсть в самім місци і віддалена лишь кілька мінут їзди від міста. Так отже Сколє має всї услівя до розвою, тим більше, що положене близ Львова і більших міст: Перемишля, Самбора і Стрия, та може числити на значну фреквенцію туристів і недужих з тих міст.
Завдяки тим користним обставинам посїщає Сколє, від часу побудованя шляху зелїзничого Стрий-Мункач, кількасот осіб в лїтї, а деякі Львовяне побудували собі тут власні доми і віллї.
Від двох лїт пачалишком громади в Сколім єсть д-р Миронович і він зробив для міста дуже много. Половину ринку замінив в парк, а тепер заходить ся около того, щоби другу половину ринку очистити і вибрукувати. З зелїзницї до міста побудував добрий тротоар, якого би не повстидало ся і неодно більше місто, а в лїсї громадскім заложив вигідні дороги, спацери, лавки і павільони. Все те свідчить, що заряд міста спочиває в руках чоловіка, котрий розуміє ті услівя, на котрих оперта будучність і розвій Сколього.
Значну часть населеня в Сколім становлять Русини-хлїбороби, котрі до тепер з приїзду гостей мають хиба тілько хісна, що можуть дорожше продати молоко, дріб, ягоди і т. д., — а головну часть зиску побирають жиди, котрі побудували для приїзжаючих кілька домів, удержують фіякри, торговлї, і на тім всїм заробляють в лїтї много грошей.
В Закопанім цїлком инакше. Там селяне побудували доми; самі удержують фіякри, а навіть і реставрації, — наші же селяне, як видимо, дуже мало користають, длятого треба би постарати ся, щоби і они мали більше хісна з стації кліматичної як до тепер.
Пepeдoвcїм треба би селян заохочувати до будованя домків і виказувати им наглядно, що капітал вложений в будову верне ся им за чотири або пять років а кромі того можуть мати заробок з послуг гостей в своїх домках. В Сколїм можна за 400 зр. побудувати красний домок о двох комнатах і кухни, котрий що року принесе найменше 100 зр. чиншу. Се було би задачею філії "Просвіти" в Стрию, котра від двох лїт дала численні докази хосенної дїяльности Рада повітова в Стрию повинна би удїляти позички на низькій процент селянам на будову домів, а в той спосіб причинила би ся много до піднесеня добробиту скільских селян. — Для Закопаного дав сойм 30.000 зр. на будову дороги з Нового Торгу до Закопаного, а товариство татрянске побудувало там велике касино і реставрацію, то-ж і тут єсть обовязком институцій публичних і товариств, поспішити Скільщанам з помочію.
Народний Дім у Львові має в своїм зарядії фонд покупки земель В. Ружицкого, котрий дотепер лиш процентує ся, а пожитку для Руси нїякого не приносить. Єели селян в Сколїм не заохотимо до будови домів і єсли им з помочею грошевою нe прийдемо, то більша часть селяньских грунтів перейде незадовго в жидівскі руки — а власне фонд В. Ружникого має на цїли хоронити землю для нас. В Скільщинї єсть досить Русинів, котрі би тою справою щиро заняли ся, а Народний Дім попираючи тоє дїло повисшим фондом, поставив би найкрасшій памятник Венедиктови Ружицкому.
В Сколїм можна би урядити стацію кліматичну отворену через цїлий рік. У нас єще і тепер слабі на груди виїзджають лиш в лїтних місяцях на свіжім воздух, коли тимчасом побут в горах в зимі часто більше причиняє ся до полїпшеня здоровля, анїж в лїтї. Тую засаду поставив лїкар Бремер, котрий в р. 1854 заложив першій заклад для слабих на груди в Ґерберсдорфі на прускім Шлеску, і виказав в результатах, що єго пацієнти дізнавали також і в зимі значного полїпшеня здоровля. За приміром д-ра Бремера пійшли і другі, закладаючи стації кліматичні в Фалькенштайнї в Гановері, в Шмексї на Угорщинї, в Давосї в Швайцарії і в многих инших місцевостях; — а послїдними роками перебуває і в Закопанім значне число недужих в зимі.
Щоби ширша публика дізнала ся про користи стації кліматичної Сколього, треба би зібрати докладні дати про пересїчну температуру річну і місячну, про скількість опадів атмосферичних і про силу вітрів. — Сколє в неоднім взглядї має кориснїйші услівя як Закопане. Околиця Закопаного єсть позбавлена лїcів; в самім Зaкопанім лише мала часть приїзджаючих може мешкати близько лїca, де мешканя дуже дорогі, переважна же часть мешкає далеко від лїса — а в Сколїм наоколо лїси кількадесять або кількасот кроків від міста віддалені. Кромі того в Закопанім панують часто великі вітри, а в Сколїм тишина. В Сколїм зелїзниця в місци а до Закопаного єсть 6 миль з Хабівки.
На все те повинні мешканцї Львова і Стрия звернути бачну увагу і заложити у Львові подібне товариство як татряньске в Кракові, щоби з одної сторони поинформувати публику о відносинах в Скільщинї, а з другої сторони дати людности гірскій нагоду до зарібку. В Градци истнує товариство, котре удержує евіденцію всїх мешкань лїтних в Стирії. — Таку евіденцію могло би удержувати подібне товариство у Львові, а тогдї могли би і низші урядники та учителї шкіл народних виїздити в лїтї на село, а люде по селах, особливо учителї сїльскі і деякі господарі, мали би нагоду винаняти часть своїх мешкань на короткій час, хотяй би і за низшій чинш. Було би то велике добродїйство для менше заможних, бо до тепер лише богаті можуть виїздити на свіжій воздух.
Вкінци ще кілька слів про стрийскій повіт, котрий належить до найбільших в нашім краю. Села, положені на Бескидї, суть від староства в Стрию віддалені о десять миль, а від суду в Сколїм навіть о шість миль. Хоч сей повіт так розлогій, то, о скілько собі пригадую, в соймі не відзивали ся до тепер голоси, щоби в тім повітї утворити друге староство і в Сколїм єще один суд повітовий. За-для сеї так великої віддали комісії судові і політичні коштують дуже дорого, часто до трицять зр. і більше. Урядники тратять непотрібно много часу на їзди в далекі місця, а люде потребують стратити і кілька днїв, щоби раз станути в судї або в старостві. Суд кромі того видає много грошей на оплату комісії і свідків в справах карних. Длятого було би дуже пожаданим для розвою самого міста Сколього і околицї тухольскої, щоби в Сколїм отворено нове староство або по крайній мірі експозитуру староства, а в Тухольцї або котрій другій місцевости суд повітовий. Скарб державний не много потрібував би доложити, бо по перше ощадив би значну суму на коштах комісійних і належитостях свідків, а по друге зменшило би ся число урядників при старостві в Стрию і в судї в Сколїм.
Д-р Корнило Чайковскій.
Дѣло
21.06.1893