Польща розраховує на місце у групі країн-лідерів ЄУ, натомість Велика Британія, як видається, залишає Унію.
Як два Спітфайри, крила яких нахиляються в різні боки у небі, так і Велика Британія та Польща починають йти різними курсами. Польський пілот прямує до Берліна, але щоб не обстріляти його, а приєднатися до нього. Британський пілот прямує в Атлантичний океан. Їхній старій дружбі кинуто виклик. На вибір кожної країни впливає як історія, політика та емоції, так і будь-який холодний розрахунок власних інтересів. Обидва курси пов'язані з ризиками, яких пілоти не можуть чітко бачити з кабін своїх літаків, і обидва ще можуть змінити свій курс.
Напруга стала очевидною на подекуди емоційній зустрічі Польсько-британського круглого столу у Кракові позаминулого тижня, яка сильно відрізнялася за тоном від того спільного оптимізму нашої першої зустрічі у колишній королівській столиці Польщі шість років тому. Учасник з Польщі сказав, що "наша дружба стає зараз дедалі важчою", і висловив жаль через "транзакційний підхід" британського уряду до ЄУ. Британський політик замислився, чому поляки більше не є вдячні за все, що зробила Великобританія для них – включно з позачерговим відкриттям Тоні Блером британського ринку праці для поляків, яким скористався аж мільйон з них. (Польська мова є тепер найбільш поширеною іноземною мовою у Великобританії.)
Так, відповів польський політик, це допомогло Польщі, коли у ній був високий рівень безробіття, а також сприяло вдалому проведенню референдуму про вступ до ЄУ. Але Великобританія не мала права очікувати вічної вдячності – і не все, що зробила Великобританія у минулому, було таким вигідним для Польщі. (Слова "Ялта" ніхто так і не вимовив, окрім мене, пошепки, але воно висіло у повітрі над польським учасниками.) І зрештою, саме британський державний діяч, лорд Палмерстон, сказав, що Великобританія не має вічних союзників, а лише вічні інтереси. Польща – теж.
Але ж вам буде гірше без нас, – кричали британці. Один з них спитав: "Ви хочете залишитися самі... Я не хочу використовувати цю фразу... на милість Німеччини?" На що учасник з Польщі відповів: "Якщо Великобританія залишить Унію, то нас не турбуватимуть німецькі демони, ми боїмося демонів з Півдня, французьких демонів..." Це тому що Польща хоче бути частиною сильної, дисциплінованої Північної Європи. Залишивши здоміновану СРСР Східну Європу і заново відкривши себе як частину Центральної Європи, Польща зараз іноді заявляє про себе як про північноєвропейську країну.
Тим часом, 15 травня увечері, 130 депутатів британської Палати громад проголосували за резолюцію, у якій висловили свій жаль, що обіцянка прем'єр-міністра Девіда Кемерона провести у 2017 році референдум щодо членства Великобританії у ЄУ не буде втілена у законі під час цієї парламентської сесії; 114 з цих бунтарів були членами партії Кемерона. "Ну й добре, ми тепер будемо самі!" – кричать вони, як той британський солдат, що стоїть на вершині білої скелі у Дуврі, на відомій карикатурі 1940 року. І тепер такий законопроект зареєструє просто депутат-консерватор, маючи при цьому повну підтримку Консервативної партії. Для майбутнього Великобританії буде краще, як вони наполягають, якщо ми, британці, визволимося від кайданів, що пов'язують нас із склеротичним континентом та хворою єврозоною. Порівняйте найсвіжіший показник економічного зростання у США з показником єврозони. Існує цілий світ динамічних економік, що розвиваються, до якого цілком може приєднатися пост-імперська Британія, що розмовляє мовою світу – англійською мовою. Варто зазначити, що два успішні колишні міністри в урядах консерваторів, Найджел Лоусон, який на посаді міністра фінансів хотів прив'язати Великобританію якомога ближче до Європейської валютної системи, та напів-іспанець Майкл Портільо, вже сказали, що вони закликатимуть британців вийти з ЄУ на майбутньому референдумі.
Натомість, нинішній уряд Польщі робитиме усе можливе, щоб опинитися у самому серці Європи. У цьому рішенні теж відіграють велику роль історія та емоції. Після десятиліть ізоляції від Заходу залізною завісою, і століть уявлень про себе, як про периферію стародавнього ядра Європи Каролінгів – "передмістя Європи", як назвав польський історик Єжи Єдліцкі свою книжку про ставлення у ХІХ століття поляків до західної цивілізації – поляки хочуть скористатися своїм шансом бути нарешті у ядрі. І якщо це означає бути частиною німецької Європи, ну, хай так і буде. Для тих, хто знає історію Польщі ХХ століття – будівлі Кракова прикрашають меморіальні дошки тим, хто помер під час нацистської окупації, а Ашвітц розташований зовсім близько – це все дуже дивно.
Це також можна пояснити. Еліти Польщі вважають економічну модель Німеччини набагато міцнішою, ніж британську. Чверть торгівлі припадає на Німеччину. Німеччина є впливовим другом в ЄУ. Берлін також сплачує найбільший внесок до бюджету ЄУ, найбільшим бенефіціаром якого поки що є – і за семирічний планом, узгодженим у лютому, буде і надалі Польща. Історія є зайвим вантажем: купа грошей з Брюсселю, безперечно, допомагає країні любити ЄУ. І самий факт, що минулі вороги стали партнерами, створює позитивний емоційний заряд, який неспроможна створити стара, але занедбана дружба з Британією.
Тож коли міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорскі, що здобув вищу освіту у Великобританії, закликає до посилення керівної ролі Німеччини у єврозоні, він додає, що Великобританія є країною, що викликає "особливу стурбованість" [special concern]. (Польською цей вислів звучить майже як словосполучення "особливі потреби", яке використовують у випадку дітей з труднощами у навчанні.) І він стверджує, що якщо Польща потрапить до єврозони, вона може бути частиною групи 3-5 країн лідерів, з якої Британія зараз сама виходить.
Проте, той факт, що крила літаків нахиляються у протилежних напрямках, не означає, що вони завжди йтимуть різними курсами. Більшості поляків подобається членство своєї країни у ЄУ, але лише одна третина з них зараз хоче вступити до єврозони. Польські експерти дізналися з прикладів Іспанії та Італії, що треба дуже добре підготуватися, перш ніж вступати до цього клубу. Якщо Німеччина зробить усе необхідне для того, щоб економіка єврозони знову зростала, то я думаю, що Польща не помилиться, вступивши до єврозони – але для цього потрібні будуть багато років і важка, ретельна підготовка. (На нашій першій зустрічі у Кракові, у 2008 році, нам сказали, що Польща планує стати членом єврозони у 2012 році.)
Тим часом, оскільки британська дискусія про членство у ЄУ стає трохи ближчою до реальності, ризики виходу з ЄУ стають дедалі очевиднішими. Варто зауважити, що торгівля дуже багатьма деномінованими у євро цінними паперами ведеться за межами єврозони, у Лондоні. Голова незалежної галузевої асоціації TheCityUK, яка представляє галузь фінансових послуг Великобританії, каже, що думка про те, що Сіті могло б процвітати за межами ЄУ, є "нісенітницею".
Тому, можливо, британський та польський Спітфайри у кінцевому підсумку летітимуть у приблизно однаковому напрямку, хоча й на різних флангах доволі широко розтягнутої ескадрильї, та з дружнім Мессершміттом посередині між ними.
Timothy Garton Ash
The flight paths of Britain and Poland diverge in a disunited Europe
The Guardian, 17.05.2013
Зреферував Омелян Радимський