[Справи соймові. — Справи міскі. — Погляд тутешної печати ліберальної на зміну закона громадского в Галичинї.]
Велику неприятність зробила для Румунів мова пос. Пугуляка, в котрій він мотивував своє внесенє, именно, щоби винаймати в дорозї адміністраційній грунти греко-орієнтального фонду також селянам. Пос. Пигуляк представив докладно невідрадний стан селян на Буковинї взагалї, а Русинів з окрема, — стан той був виключно причиною еміґрації буковиньских селян до Россії. Русини найбільше занедбалий нарід в Австрії. Интеліґенції мають мало, уряди заняли тут на Буковинї Нїмцї, в соймі і в відїлї краєвім засїдають виключно а в шкільній радї краєвій по більшій части Румуни. Для простолюдина руского лишилась роля, котрої він не має подостатком, а хотячи винаймити у приватних осіб, мусить заплатити 40 і більше зр., коли тимчасом найлїпші грунти фонду реліґійного винаймає ся по 12 зр. за морґ. Мову посла Пигуляка подала в скороченю ліберальна часопись "Bukоwinaer Nachrichten", ще коротше "Bukowіnaer Rundschau", котра силкувалась навіть винайти в мові руского посла противорічя, — цїлу мову подасть руска часопись "Буковина". Внесенє передано комісії адміністраційній.
В соймі буковиньскім ходить тепер о конверсію довгу индемнізаційного, як то стало ся в Галичинї. Буковина пійшла за приміром, глядячи на користи з того для Галичини. Внескодавець пос. Тітінґер домагав ся, щоби весь зиск з тої конверсії обернути на цїли продуктивні с. є. на заложенє потрібних зелїзниць і инших институцій, з чого би цїлий нарід мав хосен.
В черновецкій радї міскій иде річ о спровадженє води з села Рогізної до Черновець. Чернівцї терплять на брак води до питя, тож тепер заосмотрять місто водою, як се єсть у Відни. На другім плянї стоїть елєктричне освітленє міста, з котрим міскій механик Флек робить що вечера проби.
Тутешна праса ліберальна остро осуджує проєкти послів Пилята і Рутовского о змінї закона громадского з р. 1866, а о заведеню громад збірних в Галичинї. Пpaca та називає се повертанєм до давнїйших сумних відносин, до власти двора над селянами. Річ ясна, що ліберали интересують ся тою справою длятого, бо боять ся, щоби Буковина, маючи в соймі більшу часть великих посїдателїв землї, не пішла за приміром Галичини.
Я. Д.