Із 7 квітня 2018 року в Українській Греко-Католицькій Церкві зачнуть діяти Канони партикулярного права, затверджені Синодом єпископів УГКЦ від 3–12 вересня 2017 року. Вірні УГКЦ мусять пильно і ретельно дотримуватися цих канонів.
Зміни в основному торкнулися канонів, у яких йдеться про дні обов'язкових відправ і участі у Божественних Літургіях та утримання від важкої фізичної праці, а саме: день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у храмове свято катедрального собору, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Вірних заохочується до участі в богослужіннях у дні таких свят церковного року:
Преставлення святого апостола і євангелиста Івана Богослова;
Покров Пресвятої Богородиці;
Святого і славного великомученика Димитрія Мироточця;
Собор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил;
Святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького;
Святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця;
Зачаття святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю;
Собор Пресвятої Богородиці;
Святого апостола первомученика й архидиякона Стефана;
Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа і Святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської;
Пратулинських мучеників;
Святих трьох святителів, великих архиєреїв Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого;
Блаженної преподобної Йосафати;
Святого славного великомученика, побідоносця й чудотворця Юрія;
Понеділок Святого Духа;
Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа;
Різдво чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Івана;
Блаженного священномученика Миколая і тих, що з ним постраждали; Блаженного Еміліана;
Святого рівноапостольного великого князя Володимира, у святому хрещенні названого Василієм;
Спомину освячення Патріаршого собору в Києві;
Святого славного пророка Іллі;
Усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана.
Чинність нової редакції Канонів (загалом зміни торкнулися канонів 10, 21, 23, 40, 46, 56, 57, 65, 85, 88, 98, 114) оголошено Декретом кир Святослава, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви від 3 квітня 2018 року:
ДЕКРЕТ
На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Смиренний Святослав,
Отець і Глава
Української Греко-Католицької Церкви
Преосвященним архиєпископам і митрополитам,
боголюбивим єпископам,
всечесному духовенству,
преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам,
в Україні та на поселеннях
Мир у Господі!
Синод Єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові–Брюховичах 7–14 вересня 2014 року Божого, затвердив терміном на три роки документ «Канони партикулярного права УГКЦ». Ці канони виражають не всю правову спадщину нашої Церкви, а лише ту її частину, до якої відсилає загальне законодавство.
Тому для виконання основного завдання – опрацювання повноцінного збірника помісного права УГКЦ – Синод Єпископів дав свою згоду на заснування робочої групи під керівництвом голови Канонічного відділу Патріаршої курії Архиєпископа і Митрополита Перемишльсько-Варшавського Євгена (Поповича).
Ця робоча група, яка була заснована Отцем і Главою Церкви декретом Вих: ВА 15/608 від 18 грудня 2015 року Божого, подала свої перші напрацювання на розгляд синодальних отців.
Однак, беручи до уваги, що завершується трирічний термін ad exsperimentum дії Канонів партикулярного права УГКЦ, Синод Єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові–Брюховичах 3–12 вересня 2017 року Божого, затвердив зміни до таких канонів цього права: 10, 21, 23, 40, 46, 56, 57, 65, 85, 88, 98, 114 – і затвердив Канони партикулярного права в цілому.
Завершуючи передбачену правом процедуру встановлення законів, ми, владою нам даною, відповідно до норми кан. 112, §1 ККСЦ, задля духовного блага вірних Української Греко-Католицької Церкви
проголошуємо
які затвердив Синод Єпископів УГКЦ, що відбувся в Львові–Брюховичах 3–12 вересня 2017 року Божого,
і постановляємо:
після їх електронного опублікування на офіційному веб-сайті Української Греко-Католицької Церкви (ugcc.ua) (див. кан. 15 Канони партикулярного права УГКЦ) вони стануть обов’язковими до виконання від 7 квітня (25 березня) 2018 року Божого, свята Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Синодальні закони повинні бути пильно і ретельно дотримувані всім Божим людом наших єпархій та екзархатів, незважаючи на будь-які перешкоди, навіть такі, які варті окремої згадки.
Право автентичного тлумачення канонічних норм цього партикулярного права належить Синоду Єпископів УГКЦ, Отцю і Главі УГКЦ за порадою Постійного Синоду в період між Синодами Єпископів (кан. 112, §2 ККСЦ).
† СВЯТОСЛАВ
о. Микола Сулима,
канцлер Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у великий вівторок 3 квітня 2018 року Божого
Подаємо нову редакцію змінених Канонів партикулярного права:
з глави про права і обов’язки Верховного Архиєпископа
Кан. 10
(кан. 94 ККСЦ)
Верховний Архиєпископ зобов’язаний звершувати Божественну Літургію за народ усієї очолюваної ним Церкви у день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у храмове свято катедрального собору, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
з глави про права і обов’язки єпархіального єпископа
Кан. 21
(кан. 198 ККСЦ)
Єпархіальний єпископ зобов’язаний звершувати Божественну Літургію за народ очолюваної ним єпархії в день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у храмове свято катедрального собору, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Кан. 23
(кан. 204, §3 ККСЦ)
У дні важливих урочистостей, а саме: у день Святої і великої неділі Пасхи, Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця), Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, храмовий празник катедрального собору – єпархіальний єпископ не повинен віддалятися від власної єпархії, хіба що з дуже поважної причини.
з глави про обов'язки пароха.
Кан. 40
(кан. 294 ККСЦ)
§ 1. Парох зобов’язаний звершувати Божественну Літургію за народ довіреної йому парафії у день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у храмове свято парафії, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
§ 2. Якщо парохові доручено опіку над вірними в більше ніж одній парафії, то він може відслужити лише одну Божественну Літургію за людей усіх доручених йому парафій.
§ 3. Якщо парох з виправданої причини не може виконати цього обов’язку, то повинен його надолужити найближчим часом або просити свого сотрудника чи іншого священика замінити його.
з глави про нижче духовенство і формування священнослужителів
Кан. 46
(кан. 327 ККСЦ)
§ 1. Окрім єпископів, пресвітерів або дияконів, до служіння Божому народові та звершення літургійних обрядів настановляються, згідно з приписами літургійних книг, також інші служителі, а саме: свічконосці, читці, співці та піддиякони, які отримали нижчі свячення.
Поставленими на свічконосця, читця та співця можуть бути вірні віком від 18 до 65 років, котрі відзначаються особливою побожністю, мають музичні здібності та необхідні для провадження церковного богослужіння знання. Піддияконами можуть бути охрещені чоловіки віком від 20 до 60 років, котрі відзначаються побожністю та особливою дбайливістю у справі храмового служіння. Нижчі свячення можуть уділятися на постійній основі, вони не дають підстави вимагати вищих свячень.
§ 2. Поставленими на свічконосця, читця, співця та піддиякона дозволяється виконувати служіння, які вимагають вищих свячень у випадках необхідності та справжньої користі:
проповідування за виняткових обставин та на основі повноваження, отриманого від єпархіального єпископа із збереженням канону 614, §4, згідно з яким гомілію може виголошувати тільки священик;
провадити паралітургійні богослужіння та молитися богослужіння добового кола згідно з приписами літургійних книг;
у разі явної необхідності та за відсутності або перешкоди священика, диякона і члена інституту посвяченого життя бути надзвичайним служителем святого таїнства Хрещення.
з глави про права і обов’язки священнослужителів.
Кан. 56
(кан. 377 ККСЦ)
Усі священнослужителі зобов’язані щодня публічно чи приватно молитися принаймні якусь цілісну частину богослужінь добового кола: або утреню, або всі часи, або вечірню, або повечір’я, або північну, − відповідно до можливостей та часу доби, хіба що поважна причина звільняла б їх від цього обов’язку.
Кан. 57
(кан. 378 ККСЦ)
§ 1. Усі священнослужителі зобов’язані звершувати Божественну Літургію у день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Святе Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
з титулу про мирян.
Кан. 65
(кан. 408, § 2 ККСЦ)
§ 1. У певних обставинах життя Церкви або з міркувань справжньої духовної користі, за відсутності священнослужителів миряни можуть, окрім церковних завдань, до яких вони допускаються на підставі загального права, провадити паралітургійні богослужіння та молитися богослужіння добового кола згідно з приписами літургійних книг, а також проповідувати Євангеліє, відповідно до приписів загального права і за винятком тих функцій, котрі вимагають свячень.
§ 2. Мирян, які бажають брати активнішу участь у житті парафії, слід заохочувати до поставлення в чин свічконосця, читця, співця та піддиякона.
У разі відсутності священнослужителя їм належить виконувати служіння, про які мова в §1.
з глави про Таїнство Миропомазання
Кан. 85
(кан. 693 ККСЦ)
Святе миро, яке складається з олії оливок або з олії інших рослин та з пахощів, виготовляє і посвячує, згідно з приписами літургійних книг, Верховний Архиєпископ.
з глави про Пресвяту Євхаристію
Кан. 88
(кан. 704 ККСЦ)
§ 1. Божественні Літургії св. Василія Великого, св. Івана Золотоустого та Передосвячених Дарів слід звершувати відповідно до приписів літургійних книг.
§ 2. У всі дні посту св. Чотиридесятниці, за винятком субот, неділь та дня Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, не буває іншої Літургії, окрім Передосвячених Дарів.
§ 3. Згідно з приписами літургійних книг, існують також інші алітургійні дні, в які не звершуємо жодної Божественної Літургії. Такими днями є: середа і п’ятниця Сиропусного тижня, понеділок і вівторок першого тижня Чотиридесятниці, Велика п’ятниця та п’ятниця перед навечір’ям Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа і Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, на які переносяться Царські часи.
з глави про Таїнство Священства
Кан. 98
(кан. 758, § 1 ККСЦ)
Для дозволеності свячень вимагається:
прийняття таїнства Миропомазання;
дотримання добрих звичаїв, наявність відповідних для прийняття свячень фізичних та психічних якостей;
досягнення приписаного правом віку;
володіння необхідними знаннями;
поставлення, відповідно до приписів літургійних книг, у чин свічконосця, читця, співця та чин піддиякона;
період між дияконськими і пресвітерськими свяченнями повинен бути не меншим від трьох місяців, хіба що в окремому випадку єпархіальний єпископ вирішить інакше.
з глави про посвячення і благословення, святі місця і часи, культ святих, обіт і присягу
Кан. 114
(кан. 880, § 2 ККСЦ)
§ 1. Вірні зобов’язані святкувати у день Святої і великої неділі Пасхи та всі рядові неділі церковного року, у храмове свято власної парафії, у свято Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла та у дванадесяті свята, якими є:
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста;
Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії;
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії;
Вхід Господа Бога і Спаса нашого в Єрусалим (Квітна неділя);
Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Зіслання Святого Духа (П’ятдесятниця);
Святе Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
§ 2. У ці дні вірні зобов’язані брати участь у Божественній Літургії і утриматися від важкої фізичної праці.
§ 3. Вірних заохочується до участі в богослужіннях у дні таких свят церковного року:
Преставлення святого апостола і євангелиста Івана Богослова;
Покров Пресвятої Богородиці;
Святого і славного великомученика Димитрія Мироточця;
Собор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил;
Святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького;
Святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця;
Зачаття святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю;
Собор Пресвятої Богородиці;
Святого апостола первомученика й архидиякона Стефана;
Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа і Святого отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської;
Пратулинських мучеників;
Святих трьох святителів, великих архиєреїв Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого;
Блаженної преподобної Йосафати;
Святого славного великомученика, побідоносця й чудотворця Юрія;
Понеділок Святого Духа;
Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа;
Різдво чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Івана;
Блаженного священномученика Миколая і тих, що з ним постраждали; Блаженного Еміліана;
Святого рівноапостольного великого князя Володимира, у святому хрещенні названого Василієм;
Спомину освячення Патріаршого собору в Києві;
Святого славного пророка Іллі;
Усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана.
07.04.2018