Визначаємось з термінами

Свирид Петрович з його вчоністю і рябим, яке для невчоних біле, – невмирущий. І в словах, і в діях окремих діячів стирчать вуха Голохвастова.

Затримання тижня

Невідомі добрі люди навчили Надію Савченко визначенню «сюрреалізм», яке вона почала використовувати як сполучник і навіть заразила цим терміном генерального прокурора так сильно, що і він завживав термін до знемоги. Тепер «бранка Кремля» трансформується в «бранку Банкової», але в новій серії політичної довгограючої мильної опери є вічні цінності, які Надія привезла з Росії, – светр з тризубом і оголошення голодування.

До повноти боєкомплекту льотчицю, народну депутатку і громадянку України, затриману у підозрі підготовки державного перевороту і замаху на найвищих посадових осіб держави, мають запроторити у судовій залі засідань за куленепробивне скло, звідки вона тикатиме факи в різні сторони і співатиме «Ще не вмерла».

Поки що дуже багато подій, що відбуваються в цій історії, сильно пахнуть фарсом, але варто подякувати, що наставники Надії ознайомили її тільки з «сюрреалізмом» – репродукції Сальвадора Далі і Рене Магрітта прикрасять будь-яку камеру, за 60 днів, які вона перебуватиме в ізоляції, можна спробувати почитати Гійома Аполінера чи подивитися якесь кіно Луїса Бунюеля.

Гірше було б, якби анонімні Надині педагоги вибрали для експлуатації «дадаїзм». Тоді б героїні довелося клеїти аплікації і спілкуватися мовою дворічних карапузів. Зрештою «бе-бе-бе» і кривляння фізіономіями між міністром і тодішнім губернатором у нас на одному засіданні Кабінету міністрів уже було, тому, якби Савченко почала використовувати сентенції на кшталт «абабагаламага» чи кидатися різноманітними предметами, наслідуючи капризного шмаркача чи поважних чиновників, її б звинуватили ще й в плагіаті і порушенні авторських прав.

А так посполиті матимуть можливість продовжувати спостерігати за сюжетом, в фіналі якого, сподіваємося, суд таки з’ясує суть справи, а саме чим це все було: підготовкою до перевороту з громадянською війною в підсумку чи таки «сюрреалізмом».

«Жучок» тижня

Президента Леоніда Кучму майор Мельниченко «писав» з-під дивана. Пройшли роки, змінилися техніка та вподобання «писарів» – і слова керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького зі співрозмовниками фіксували за допомогою спеціального пристрою, захованого за акваріумом.

Сам прокурор, який «жучка» виявив, безстрашно заявив:

«Запису я ще не чув. Але це мій кабінет, і я знаю, що там відбувається. Я не відкидаю, що можуть бути спекуляції з тими чи іншими словами, адже, якщо висмикнути слово з контексту, потім будуть розповіді про те, чого не було. Тому побачимо. Я готовий нести відповідальність за всі свої дії та вчинки», але паралельно відбулося щось малозрозуміле.

Шеф Національного антикорупційного бюро Артем Ситник назвав «провокативними статтями безвідповідальних журналістів» поширення інформації про прослухування і навіть порекомендував занадто цікавим журналістам пройти якусь експертизу.

Натомість зі слів генерального прокурора Юрія Луценка випливало, що факт існування «жучка» на антикорупційному акваріумі був – і потрапив він туди з санкції суду.

Справу, скоріш за все, спустять на гальмах, бо вже надто негарно буде виглядати, коли поважні люди почнуть мірятися тим, хто з них антикорупційніший антикорупціонер і прокуроріший прокурор.

Лоукост тижня

За рік у наших завжди непередбачуваних умовах може статися все, що завгодно – березень сказиться і велить себе називати січнем, а гривня зміцниться у борні з доларом, як Роксолана в стосунках з Сулейманом. Загадкові метаморфози відбулися за рік і між Україною та авіаперевізником Ryanair.

Рівно рік тому ірландський лоукост оголосив, що планує з жовтня 2017 року запустити 11 рейсів з Києва та Львова у різні населені пункти Європи. До жовтня ірландці не дотягнули, бо вже 10 липня генеральний директор аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін заявив, що в разі підписання контракту з Ryanair аеропорт щорічно недоотримуватиме 2 млрд грн. Він назвав договір з Ryanair фінансово невигідним для підприємства і відмовився підписувати його, поки не будуть враховані вимоги аеропорту. Цього ж дня Ryanair заявила про припинення стосунків з людьми, які слово дають, а потім забирають.

Але минув час – і 13 лютого 2018 року міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що авіакомпанія Ryanair повернеться до України та розпочне польоти з аеропортів «Бориспіль» і «Львів» в жовтні цього року. В кінематографії це називається «дубль два».

Хто кого переконував і які аргументи для того вживалися, знає дуже обмежене число високопосадовців, але президент Порошенко тішився, як дитина, коли казав, що тепер співвітчизники літатимуть у який-небудь Лондон за 10 євро. Лишилося за традицією дочекатися липня, коли «Бориспіль» чи «Данило Галицький» порахують ймовірні збитки і прибутки від співпраці з земляками лепреконів.
 

Дороги тижня

Те, по чому ми їздимо і ходимо, переважно називають не дорогами, а напрямками пересування. Тепер все зміниться, бо президент України Петро Порошенко підписав закон, що регламентує будівництво платних доріг в Україні. Першою такою буде траса Львів-Краковець. Платні дороги в Україні функціонуватимуть на умовах концесії – договору про передачу господарських об'єктів, які належать державі, в користування іноземним фірмам або приватним особам.

Окрилений таким успіхом керівник Укравтодору Славомир Новак зопалу назвав деякі цифри нового проекту. Орієнтовна вартість дороги з обласного центру до населеного пункту, з якого видно Євросоюз, сягне 600 млн євро, а вартість проїзду становитиме 20 євроцентів за кілометр. До Краковця зі Львова 69 кілометрів – і не важко порахувати, у скільки виллється вояж по новій трасі. У Франції, наприклад, кілометр автобану коштує плюс-мінус 5 євроцентів. Але найсмішніше виходить, що (коли вірити президентові, який говорив про авіаційні 10 євро) полетіти за кордон вийде дешевше, ніж проїхатися рідними просторами.