Джон Торнхілл

Інформаційна революція дає нам можливість спостерігати поведінку в масовому масштабі у реальному світі

 

 

Первородний гріх інтернету був визначений ще в 1993 році на карикатурі New Yorker. "В інтернеті ніхто не знає, що ти пес"  — цим, власне, підписом під ілюстрацією пса за клавіатурою.

 

 

Ця анонімність принесла певні вигоди. Але й створила безліч проблем, вводячи в цифровий світ недовіру. Якщо не знаєш походження та цілісності інформації і даних, то як можна довіряти їхній правдивості? Це породило багато зла наших часів, такого як кіберзлочиність, розкрадання ідентифікаційних даних і фейкові новини.

 

У своїй недавній лекції в Інституті Алана Тюрінґа в Лондоні американський комп'ютерний науковець Сенді Пентланд окреслив той величезний зиск, що його може принести надійність даних. Професор Массачусетського технологічного інституту стверджує, що вибуховий розвиток такої інформації дасть нам можливість зрозуміти наш світ значно детальніше, ніж коли-будь раніше.

 

 

Більшість із того, що ми знаємо в області соціології, психології, політології й медицини походить із малих експериментів у контрольованих умовах. А революція даних надає можливість спостерігати поведінку в масовому масштабі у реальному світі. Цей зворотний зв'язок може принести безцінні дані про те, які теорії є найваліднішими та яка політика і яка продукція працює найкраще.

 

Перспективи полягають в тому, що ми робимо м'які соціальні науки твердішими і прогнозувальними.

 

Це, своєю чергою, може призвести до кращої організації, справедливішого урядування й ефективнішого відстеження прогресу на шляху до досягнення наших колективних прагнень — таких, як цілі сталого розвитку ООН.

 

Пентленд проілюстрував одним невеликим прикладом наявність тісного взаємозв'язку між сполученістю і багатством. Вивчаючи телефонні записи 100 тисяч користувачів у Південно-Східній Азії, дослідники наклали соціальну сполученість на дохід. І дішли висновку — "що більше диверсифіковані ваші зв'язки, то більше у вас грошей". Це не обов'язково причинно-наслідковий зв'язок, зазначив Пентленд, але у нього є сильний каузальний елемент.

 

Аналогічні дослідження в європейських містах показали майже цілковиту сеґрегацію між групами різного соціально-економічного статусу. Цю відсутність сполучуваності треба врегульовати, щоби наша політика в подальшому не поринула  в безглуздий діалог. Дані дають нам новий спосіб вимірювати поступ.

 

Протягом багатьох років рух Open Data працює над створенням загальнодоступних наборів даних (dataset), які позволять досягти кращої інформованості при прийнятті рішень. Цей всесвітній рух прагне відкрити знеособлені публічні набори даних — стосовно, наприклад, транспортних записів, щоби їх могли використати науковці, підприємці й представники громадянського суспільства.

 

Більшість цінних даних, зокрема щодо споживачів тек-компаній, операторів зв'язку, рітейлерів і банків, належать, однак, приватним суб'єктам. "Великим виграшем було би включити приватні дані в категорію суспільного блага", — каже Пентланд.

 

Ця мета схилила деяких науковців у сфері даних форсувати створення незалежних трестів, які би могли об'єднати таку приватну інформацію. Але інші стверджують, що спроби дешифрувати і централізувати дані — якими б добрими не були наміри — завше є злом. Кращим рішенням, аргументував Пентланд, було би використати таку техніку, як безпечні багатосторонні обчислення, що уможливлюють використання децентралізованих зашифрованих баз даних. МІТ допомагає запустити експерименти такого плану в державному та приватному секторах у кількох країнах, включаючи Францію, Сенегал і Колумбія.

 

Така технологія дозволяє державним установам досліджувати аґреґовані приватні набори даних без доступу до конфіденційної комерційної або особистої інформації. Наприклад, фінансові регулятори могли би підсумувати забезпечені борговими зобов'язаннями банків портфелі, чи постачальники медичних послуг могли би оцінити успішність медичних процедур.

 

Очевидно, проповідники руху блокчейн стверджують, що DLT (Distributed Ledger Technology, технологія розподілених реєстрів) — це відповідь на практично будь-яке питання. У більш зваженій доповіді, опублікованій минулого тижня, лондонська програмна платформа за назвою "Blockchain" (Блокчейн), вихвалюючи свої переваги, підкреслювала і свої обмеження. Найбільшим, мабуть, є обчислювальна масштабовність.

 

Ніколас Кері, один із засновників "Blockchain", каже, що ми перебуваємо на етапі "просіювання" технологій, щоби визначити найкращу. "Є перспективи, але попереду ще багато важкої роботи."

 

Блокчейн може бути частиною відповіді, але явно не всією. Той, хто спроектує оптимальну архітектуру, яка полегшить відкритість доступу даних без порушення безпеки або конфіденційності, допоможе надзвичайно покращити наше суспільство. Це можна вважати однією з найбільших можливостей для бізнесу 21 століття.

 

 


John Thornhill
Trustworthy data will transform the world

The Financial Times, 05.03.2018
Зреферував О.Д.

 

07.03.2018