Китайські дослідники вперше клонували мавп з допомогою «методу Доллі». Як і в випадку з відомою клонованою овечкою, вчені створили двох здорових малюків у результаті злиття перепрограмованих клітинних ядер і яйцеклітини – методом, щодо якого дотепер постійно сперечаються. Успішне клонування довгохвостої макаки може тепер уможливити нові експерименти – а також це методологічний крок до етично суперечливого клонування людини.
Ці мавпенята стали першими приматами-клонами, яких створили за методом овечки Доллі. Зображення: Qiang Sun und Mu-ming Poo / Chinese Academy of Sciences.
1996 року народження клонованої овечки Доллі довело: з уже диференційованих клітин можна клонувати ссавців. Для цього необхідна так звана пересадка ядер соматичних клітин: учені відбирають клітинні ядра з клітин організму й ними запліднюють яйцеклітину, з якої забирають весь генетичний матеріал її власника. Там через середовище, а також з допомогою струму чи хімічних речовин клітину знову повертають в ембріональний стан – її геном перепрограмовують. В результаті таких маніпуляцій розвивається нормальний ембріон, що генетично є ідентичною копією клітинного донора, тобто його клоном. У такий спосіб учені вже клонували 23 ссавців, серед них свиней, худобу, мишей, котів і собак.
Проте для мавп – найближчих родичів людини – цей метод клонування був безуспішним. Причина: диференційовані клітини приматів не так просто повернути в ембріональний стан, як клітини інших ссавці. Дотепер єдиний клон мавпи – копію макаки резус – створили в результаті поділу ембріона, тобто в принципі він – лише штучно продукований близнюк.
Проте тепер Чженю Лю (Zhen Liu) і його колегам з Шанхайської нейробіологічної лабораторії приматів вдалося подолати перепони при перепрограмуванні клітин мавпи. Вони використали спеціальні ферменти, аби усунути генетичне блокування вживлених клітинних ядер. Так учені змогли повернути геном назад у первинний, ембріональний стан.
Однак на дорослих клітинах приматів цей метод можна було застосувати лише умовно – клони довго не жили. Тому для свого експерименту дослідники обрали донором клітини сполучної тканини зародка довгохвостої макаки. З фібробластів вони відібрали клітинні ядра, помістили їх у позбавлену ядер яйцеклітину та скропили їх сумішшю ферментів.
Ін'єкція клітинних ядер фібропластів у позбавлену ябра яйцеклітину (E, F), злиття яйцеклітини та ядер (Н), Бластоцисти, що виникли в результаті пересадки ядер соматичних клітин (І). Зображення: Chinese Academy of Sciences, Sun et al./Cell.
Загалом зі 109 створених у такий спосіб яйцеклітин-клонів 79 розвивалися. Їх учені перенесли у тіла 21 самки макаки, що виконували функції сурогатних матерів. Місяць потому контрольне дослідження виявило, що четверо особин завагітніли. Через два місяці двоє з клонованих зародків померли в результаті викидня, повідомили вчені. Двоє інших народилися після кесаревого розтину.
Обоє мавпенят – названі Чжун-Чжун та Хуа-Хуа – стали першими мавпами, яких створили за допомого «методу Доллі». Дотепер, попри незвичне походження, тварини розвиваються нормально: «Обоє мавпенят в доброму стані і їдять з пляшечки, – повідомив Лю з колегами. – Це доводить, що клонування приматів шляхом перенесення ядер соматичних клітин є можливим».
Ще зарано виключати побічні наслідки клонування тварин, проте інші вчені називають цей експеримент успішним: «Технічно-методологічно ця робота виглядає безумовним успіхом, – прокоментував Рюдігер Бер (Rüdiger Behr) з Німецького центру приматів у Гетінгені. – З біологічного погляду новий метод – це також крок до клонування людини». Проте клонування людини в майже всіх країнах заборонене з етичним причин. Принаймні, поки що.
Для медичних досліджень клоновані мавпи асоціюються лише з перевагами: з огляду на те, що завдяки цій процедурі можна продукувати генетично ідентичних тварин, вчені можуть на таких клонах досліджувати дисфункції або ж функції окремих генів. «Так можна буде створювати моделі генетичних мозкових захворювань, раку, імунних недуг і розладів обміну речовин у людини й краще тестувати ефективність медикаментів», – сказав Лю з колегами.
Щоправда: залучення мавп до досліджень не можна вважати несуперечливим, визнають учені: «Ми цілком свідомі того, що майбутні дослідження з не людиноподібними приматами обумовлюють те, щоб науковці слідуватимуть строгим етичним стандартам», – наголошують вони.
Cell Press, 25/01/2018
Зреферувала Соломія Кривенко
25.01.2018