Клонування вівці Доллі методом терапевтичного клонування у 1996 році, здавалось, відкрило для науки нові сяючі горизонти, адже за допомогою цього методу можна продукувати ідеальні, здорові тканини, що могло б вирішити проблеми лікування багатьох захворювань, починаючи від діабету і закінчуючи хворобою Паркінсона. Проте надії потонули в етичних дебатах; згодом з’явилися нові методи клонування, зокрема вирощування ембріональних стовбурових клітин, й все частіше лунало запитання: «Чи потрібне взагалі терапевтичне клонування?»
Минулого тижня фахівець у галузі репродуктивної біології Шукрат Міталіпов з колегами з Орегонського університету здоров’я та наук у Бівертоні опублікували результати дослідження, що спричинили нову хвилю дебатів навколо цієї технології. Міталіпову нарешті вдалося створити індивідуальні лінії клонованих стовбурових клітин.
Процес терапевтичного клонування розпочинається із того, що у донора беруть незапліднену яйцеклітину. Опісля її ядро виймають та замінюють на ДНК іншої особини. Після поділу цієї клітини отримують бластоцисту – ранню стадію ембріону, що складається приблизно зі ста клітин, ДНК якої майже ідентичне ДНК материнської особини. Культивуючи різні типи клітин бластоцисти, отримують стабільну клітинну лінію, що генетично узгоджена з донором та може замінити будь-який тип клітин в організмі.
Міталіпов з колегами розпочали роботу у вересні минулого року, використовуючи яйцеклітини молодих донорів, яких обрали на основі рекламної кампанії університету. Після багатьох невдалих спроб в грудні чотири ембріони почали розвиватись – це було першим свідченням успіху. На допомогу вченим прийшли маленькі хитрощі: вони використали інактивований вірус Сендай (патогенний вірус мишей, що провокує злиття мембран уражених клітин) для того, щоб з’єднати яйцеклітину з клітинами організму, та електричний імпульс для активації розвитку ембріона. Як наслідок, науковці отримали шість бластоцист.
Перші клітинні лінії створили на основі клітин, взятих у пацієнта віком 8 місяців, хворого на синдром Лі (рідкісне порушення метаболізму). Методика не вимагає великої кількості яйцеклітин – їх знадобилося лише 15, щоб створити клітинну лінію, та додатково ще 5 від іншого донора, щоб її розмножити. Цікаво, що команда Міталіпова не використала жодного нового методу. Секрет її ефективності полягає виключно в тому, що відомі давно методи перепробували в сотнях різних комбінацій, що дало вражаючі результати. Також вчені провели тести, які підтвердили, що їхні клітини, вирощені з допомогою терапевтичного клонування, можуть замінити будь-які види клітин включно з клітинами серця.
21.05.2013