У китайській лабораторії вперше в історії клонували приматів. Довгохвості макаки Чжун-Чжун та Хуа-Хуа з'явилися на світ завдяки тій самій технології, яку 20 років тому використали, щоби клонувати вівцю Доллі.
Макаки Чжун-Чжун та Хуа-Хуа народилися завдяки технології пересадки ядра соматичної клітини. 20 років тому через цю саму технологію на світ з'явилася вівця Доллі.
Вчені стверджують, що популяція генетично ідентичних макак принесе велику користь науці, зокрема під час вивчення людських захворювань. Провідний автор дослідження доктор Цян Сунь з Інституту нейронауки АН КНР стверджує, що клонованих мавп можна використовувати як модельні організми для вивчення багатьох генетичних хвороб, а також біології приматів. Критики, однак, стверджують, що експеримент китайських учених дуже ризикований, оскільки він наближає світ до клонування людини.
Чжун-Чжун народилася вісім тижнів тому, а Хуа-Хуа – шість. Імена, які дали тваринам, – це мандаринські слова, котрі використовуються у самоназві китайського народу.
Як повідомляють автори експерименту, мавпочок годують із пляшечки, на даний час вони нормально розвиваються. Протягом кількох місяців очікують появи на світ нових клонованих макак.
Професор Робіт Ловелл-Бедж з Інституту Френсіса Кріка в Лондоні стверджує, що техніка, яку використали, щоби клонувати Чжун-Чжун та Хуа-Хуа, "дуже ризикована й неефективна". За його словами, "це дослідження не можна вважати рубіжем на шляху створення методів для отримання людських клонів".
За словами іншого британського науковця Деррена Ґріффіна з Кентського університету, дослідження справді порушує складні етичні питання, але все-таки корисне для розуміння багатьох людських хвороб.
1996 року народження клонованої овечки Доллі довело: з уже диференційованих клітин можна клонувати ссавців. Для цього необхідна так звана пересадка ядер соматичних клітин: учені відбирають клітинні ядра з клітин організму й ними запліднюють яйцеклітину, з якої забирають весь генетичний матеріал її власника. Там через середовище, а також з допомогою струму чи хімічних речовин клітину знову повертають в ембріональний стан – її геном перепрограмовують. У результаті таких маніпуляцій розвивається нормальний ембріон, що генетично є ідентичною копією клітинного донора, тобто його клоном. У такий спосіб учені вже клонували 23 ссавців, серед них свиней, мишей, котів і собак.
Проте для мавп – найближчих родичів людини – цей метод клонування був безуспішним. Причина: диференційовані клітини приматів не так просто повернути в ембріональний стан, як клітини інших ссавців. Дотепер єдиний клон мавпи – копію макаки резус – створили в результаті поділу ембріона, тобто, по суті, він – лише штучно продукований близнюк.
Проте тепер Чженю Лю (Zhen Liu) і його колегам з Шанхайської нейробіологічної лабораторії приматів вдалося подолати перепони при перепрограмуванні клітин мавпи. Вони використали спеціальні ферменти, аби усунути генетичне блокування вживлених клітинних ядер. Так учені змогли повернути геном назад у первинний, ембріональний стан. За словами Др. Суна, команда "випробувала багато різних методів, але тільки один з них дозволив отримати життєздатний ембріон".
Як стверджує співавтор дослідження Др. Му-Мін Пу, "ми дуже добре усвідомлюємо, що майбутні дослідження на приматах залежать насамперед від того, наскільки вчені дотримуватимуться суворих міжнародних етичних стандартів".
First monkey clones created in Chinese laboratory
BBC, 24.01.2018
Affenbabys geklont
Scinexx, 25.01.018
Зреферували Євген Ланюк та Соломія Кривенко