Прийшли до нього аж три владики,

Аж три владики з княжого роду,

З княжого роду, з сизого сходу.

І поклонились словом великим:

"Славен єсь, Боже милий, на віки!"

 

Перший владика з темного бору,

Другий владика з синього моря,

Третій владика з чистого поля.

За провід мали золоту зорю.

"Славен єсь, царю, з божого двору!"

 

Перший владика — золото чисте,

Другий владика — срібло добірне,

Третій владика — серце довірне.

Станули-впали, наче три листи

"Славен єсь, Боже, Ісусе Христе!"

 

Мати Христова дари приймала

Дари приймала, в яслах складала…

Золото чисте полумям сяє,

Срібло добірне pосами грає,

Серце довірне світ звеселяє.

 

Господь до дарів в яслах звернувся:

Золото, срібло — як на короні.

Взяв Ісус серце в божі долоні,

Глянув-поглянув і — усміхнувся.

Славен єсь, Боже! — Світ схаменувся...

 

[Краківські вісті]

07.01.1943