Прийшли до нього аж три владики,
Аж три владики з княжого роду,
З княжого роду, з сизого сходу.
І поклонились словом великим:
"Славен єсь, Боже милий, на віки!"
Перший владика з темного бору,
Другий владика з синього моря,
Третій владика з чистого поля.
За провід мали золоту зорю.
"Славен єсь, царю, з божого двору!"
Перший владика — золото чисте,
Другий владика — срібло добірне,
Третій владика — серце довірне.
Станули-впали, наче три листи
"Славен єсь, Боже, Ісусе Христе!"
Мати Христова дари приймала
Дари приймала, в яслах складала…
Золото чисте полумям сяє,
Срібло добірне pосами грає,
Серце довірне світ звеселяє.
Господь до дарів в яслах звернувся:
Золото, срібло — як на короні.
Взяв Ісус серце в божі долоні,
Глянув-поглянув і — усміхнувся.
Славен єсь, Боже! — Світ схаменувся...
[Краківські вісті]
07.01.1943