Член Парламентської асамблеї Ради Європи від Естонії Андреас Херкель заявив, що державна мова є вагомим чинником консолідації суспільства, але права національних меншин мають неухильно дотримуватися.
Про це Херкель заявив під час дебатів у ПАРЄ як доповідач із питання "Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов", повідомляє аґенція "Укрінформ".
"Перший принцип полягає у тому, що володіння офіційною мовою держави є чинником соціальної єдності, інтеграції. І це є легітимним правом держави просувати вивчення своєї офіційної мови. Без сумніву", – наголосив Херкель.
Він зазначив, що в Україні справедливим є занепокоєння щодо української мови як державної та є потреба у вжитті додаткових заходів, щоб консолідувати її роль в українському суспільстві. Відтак, зауважив естонський депутат, можливо, освітній закон покликаний просувати саме таку позицію.
"Як доповідач я перебуваю у делікатній ситуації. Адже правові висновки повинні включати думку Венеційської комісії, яка очікується лише наприкінці цього року. Отже, ми на них з нетерпінням очікуємо", – зізнався Херкель.
Естонський парламентар сказав, що у своїй доповіді він намагається дотриматися балансу і врахувати інтереси всіх сторін. З його слів, одна з претензій до української сторони – це те, що Верховна Рада розглядала чутливий законопроект, попередньо не скерувавши його на експертизу до Венеційської комісії, а зробила це лише після ухвалення.
Аґенція "Укрінформ" зауважила, що "мовні" дебати не викликали значного інтересу у більшості членів ПАРЄ – у залі відсутня більшість представників політичних груп, окрім українських, угорських та румунських депутатів.
"Європейська правда" свідчить, що румунські делеґати піддали український закон обструкції.
"Я займаюся румунською меншиною 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно", – заявив, зокрема, румунський депутат Віорел Річард Бадя.
Він спробував переконати депутатів у тому, що потреба переходу на українську є надуманою. "Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її... То про що ми говоримо?" – сказав він.
"В Україні відбувається дикий печерний націоналізм, ПАРЄ має вимагати в України скасування закону про освіту", – сказав молдовський депутат Влад Батрінча.
Натомість українські депутати наполягали, що знання державної мови є обов’язковим для подальшої інтеграції в суспільство. "Лише по дві години на тиждень виділялося на українську. Як наслідок, учні угорських і румунських шкіл не могли здати екзамени у ВНЗ", – переконував Володимир Ар’єв.
12.10.2017