Палата представників Конгресу США проголосувала за нові санкції проти Росії.

У ніч на середу, 26 липня, за підкоригований законопроект проголосувало 419 конгресменів, проти – троє.

Тепер для набуття чинності законопроект про жорсткі санкції щодо КНДР, Ірану і Росії знову повинен пройти схвалення Сенату, а потім його має підписати президент Сполучених Штатів Дональд Трамп – повідомило видання The Washington Post.

Документ передбачає, зокрема, скорочення максимального терміну ринкового фінансування російських банків, що потрапили під санкції, до 14 днів, а нафтогазових компаній – до 30 днів. Згідно з законопроектом, Вашингтон, як і раніше, виступатиме проти газогону Nord Stream 2, оскільки він «зле впливає на енергетичну безпеку Європейської Унії, розвиток газового ринку в Центральній і Східній Європі та на реформи України в сфері енергетики». Цей пункт викликає спротив у багатьох енергетичних компаній Європи, котрі долучилися до участі в цьому мегапроекті російського «Газпрому».

Документ також передбачає закріплення на законодавчому рівні обмежувальних заходів щодо Москви, запроваджених раніше попереднім американським президентом Бараком Обамою. Водночас він обмежує право американського президента знімати або пом'якшувати санкції – для цього Дональдові Трампу чи наступному президентові знадобиться схвалення Конгресу.

Аналітики зараз розмірковують над тим, чи погодиться Дональд Трамп підписати законопроект. «Президент підтримує жорсткі санкції проти Північної Кореї, Ірану та Росії, зараз Білий дім розглядає ініціативу Конгресу і чекає, коли остаточний варіант законопроекту ляже на стіл президента», – заявила в ході брифінгу прес-секретар Білого дому Сара Сандерс.

Якщо ж Трамп все ж наважиться накласти вето на законопроект, то Конгрес, враховуючи масовість підтримки документа, легко його подолає. «Але Трамп також повинен розуміти, що за вето йому доведеться заплатити високу ціну. У ньому побачать ще один аргумент на користь того, що між штабом Трампа і росіянами відбувалося щось непристойне під час виборів 2016 року», – зазначив колишній амбасадор США в Україні, а нині директор Ініціативи з контролю над озброєннями і нерозповсюдження та старший науковий співробітник Інституту Брукінґса Стів Пайфер.