У Львові на вулиці Коперника, 1 відновили старе приміщення аптеки Міколяша «Під золотою зіркою». Щоправда, тепер тут буде кондитерська, але згадки про минуле будівлі теж збереглись, передає 032.ua.
Аптека «Під золотою зіркою» заснована 1828 року з ініціативи чеського підприємця Петра Міколяша. А 1853 року саме в цьому приміщенні винайшли гасову лампу.
Будівля мала три поверхи: перший поверх був «комерційним» — тут діяла аптека, крамниці тощо, а решта поверхів використовували як житло.
Протягом двох світових воєн та панування радянської влади будівля занепала. Та її викупили приватні підприємці – родина Іонових, — які вирішили заснувати тут кондитерську, адже, окрім ліків, колишній власник торгував солодащами і настоянками.
«У Львові нема такої постаті до 1939 року, яка б не була тут, — це і Станіслав Лем, і Степан Бандера, і Пілсудський. Ніхто не міг її оминути, бо це була найбільша аптека», — розповідає Андрій Іонов.
За словами власників, до реновації будинок був у жалюгідному стані: поруч протікає річка Полтва, відтак є складна гідрогеологія і будинок нахилився на 12 сантиметрів убік.
«Його врятувало тільки те, що ще у той час інженери — знані архітектори Захаревич, Мединський та інші — побудували його на монолітній бетонній плиті. Це дало можливість будинку не розвалитися», — пояснив Андрій Іонов.
Окрім цього, вдалось врятувати кілька автентичних речей, зокрема меблі, що в радянський час були забетоновані в підлогу. Тоді бетонну стяжку залили просто по дубовому паркету, що мав 4 см товщини.
Про історичні моменти нагадують світлини й документи тих часів, які висять на стінах, плакати, а також портрет Гелени Рубінштайн, яка закуповувала сировину для своєї косметики у цьому закладі, й Джона Рокфеллера — олігарха, який, за легендою, знав про чудо-аптеку в Галичині та навіть хотів викупити нафтові родовища у Бориславі, коли пішла мода на гасові лампи.
Власники закладу також планують відновити історичний пасаж Міколяша, який з’єднував вулиці Коперника і Вороного.
Ідею оновленої аптеки підтримують культурологи, зокрема генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк.
«У чому було завдання і в чому завдання сучасної генерації львів’ян — ми повинні не тільки відбудувати той Львів, що понищили дві світові війни і радянська влада, а й розвинути. У цьому контексті одними з найвагоміших елементів міста були місця, де могли збиратися люди в приязній атмосфері, інтимній. Відтворення таких місць творить особливу тканину міста», — сказав Тарас Возняк.
21.07.2017