«Вкрадений» мур

Один із найбільших проектних інститутів Львова – «Укрзахідпроектреставрація» – вимагає визнати право державної власності на приміщення у центрі міста і звинувачує Львівську міську раду … у крадіжці. Йдеться про частину оборонної стіни Бернардинського монастиря, яка, зокрема, стала відомою далеко поза межами Львова і України завдяки зйомкам тут радянського фільму «Три мушкетери». Нині за приміщення, які робили «під інститут» ще більш як 40 років тому, науковці заборгували міській раді 2,5 млн грн орендної плати. Борг «підкошує» наукову установу і може позбавити будівлі. При цьому юристи інституту стверджують: приміщенням міська рада володіє незаконно.

Історія державного інституту «Укрзахідпроектреставрація» почалася трохи більш ніж півстоліття тому. Спершу це були кілька реставраційних майстерень, що дуже швидко перетворилися на потужну наукову установу, фахівці якої працювали не лише у західному регіоні, а й у східних областях країни, а також у Криму. У доробку інституту — тисячі наукових праць, урятованих пам’яток історії та архітектури. Серед найвідоміших проектів — реставрація Львівського оперного театру, відновлення палацу Бандінеллі, роботи на Манявському скиті, у Соборі святого Юра та митрополичих палатах у Львові. Врятовано іконостаси з церков Рогатина, Волі-Висоцької, Волиці-Деревлянської, дохристиянські фрески Херсонеса. Розроблено концепції та відтворено іконостаси і стінописи реконструйованих Михайлівського Золотоверхого та Успенського Києво-Печерського храмів. За концепцією інституту створено комплекс Запорізької Січі в Хортицькому заповіднику. Окрім того, саме фахівці інституту брали участь в опрацюванні документації на внесення Львова (1998) та українських дерев’яних церков (2013) у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«За роки ми напрацювали неймовірну кількість матеріалу щодо нашої культурної спадщини, зокрема стосовно пам’яток архітектури. Ми мали державне фінансування, опрацьовували великі програми і розробляли комплексне бачення вирішення проблем у сфері пам’яток. Львівська реставраційна школа разом із київською були найсильнішими в Україні. Зараз ризикуємо це втратити: від тяглості традиції підготовки фахівців до величезного архіву, напрацьованого десятиліттями. Водночас, знищуючи такий інститут, потім розпачаємо, як у нас все погано у реставрації пам’яток», — говорить лауреатка Державної премії України з архітектури та керівниця майстерні №3 інституту Лідія Горницька.

Системні проблеми в інституті почались із 2005 року, відколи обсяги державних замовлень різко скоротились, а виплати за ними затримували місяцями, а інколи й роками. Додало проблем установі введення плати за оренду приміщення у 2010 році.

«Із 2010 року інститут платить орендну плату управлінню комунального майна ЛМР. Однак суму оренди визначили неправильно. Тоді не врахували, що ми не просто проектна інституція, а й наукова. Ми мали б платити мінімум вчетверо менше, аніж нам нараховують, адже замість базової ставки орендної плати 8, мали би платити ставку 2. Перші два роки орендні платежі ми платили, але погіршення фінансового становища, у тім числі через «непідйомну» орендну плату, призвело до затримок її оплати, а з квітня 2012 року до повного припинення сплати орендних платежів. Зараз тривають суди з міською радою щодо вартості оренди», — пояснив Z юрист інституту «Укрзахідпроектреставрація» Роман Пилипів.

Скромний вхід у приміщення «Укрзахідпроектреставрації» у дворі бернардинів

Нині за оренду приміщень на площі Соборній, в оборонному мурі, інститут має платити більш як 80 тисяч гривень щомісяця. Наукова установа вже винна міській раді 2,5 млн грн, а також 700 тисяч пені. Не платить інститут із квітня 2012 року. Якщо інститут програє справу у суді і не погасить боргу, ризикує втратити приміщення, а разом із цим, кажуть архітектори та реставратори, перестане бути тією установою, якою є зараз. За словами архітекторки та працівниці інституту Оксани Бойко, у цьому приміщенні "Укрзахідпроектреставрація" розміщений від моменту свого заснування, у 1950-х роках, і до сьогодні. Нинішнього вигляду приміщення набуло саме завдяки роботі інституту — у 1976-1977 роках на державному рівні виділили кошти на реставрацію та пристосування приміщень під цю наукову установу.

«Попри те, що у нас сьогодні менше працівників, аніж було раніше, ми не можемо просто віддати частину будівлі, а тим паче, кудись переселитися. Приміщення пристосовані для потреб проектних відділів, велику частину займають бібліотека та архів, які є унікальними для усієї України, адже тут зберігається документація, напрацьована десятиліттями. Є також технічні приміщення: котельня, бойлерна, гаражі тощо. Значну частину займають наші коридори, у яких фактично експонується оборонна стіна Львова. Це все єдиний комплекс», — каже Оксана Бойко.

За словами юриста інституту, на сьогодні питання сплати орендних платежів відійшло на задній план, оскільки поглиблення конфлікту між міською радою та інститутом призвело до того, що інститут оспорює право комунальної власності на своє приміщення. Адже інститут є державною установою з моменту заснування, і яким чином ЛМР могла оформити приміщення інституту у комунальну власність, тут не розуміють.

Водночас із судами щодо вартості оренди у квітні інститут звернувся у прокуратуру. У своїй заяві дирекція просить державу, в особі її посадовців, визнати, що міська рада оформила право комунальної власності незаконно, а також повернути приміщення у державну власність із передачею на баланс інституту як державної установи.

Лідія Горницька

«Із моменту створення у Львові державного історико-архітектурного заповідника у 1975 році приміщення було у державній власності, — пояснює Роман Пилипів. —Постановою КМ України № 311 від 05. 11. 1991 року затверджений Перелік майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць. Ансамблю бернардинів у м. Львові, у тім числі приміщення за адресою м. Львів, пл. Соборна, 3-а, в Переліку немає, тому приміщення і надалі перебуває у державній власності. З невідомої причини виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням № 129 від 12. 02. 2010 р. оформив на приміщення площею 1129,1 кв. м на пл. Соборній, 3-а, в м. Львові право комунальної власності. Після такого незаконного оформлення права комунальної власності приміщення було передано в оренду "Укрзахідпроектреставрації" на кабальних умовах».

У міській раді називають звернення інституту до прокуратури намаганням недобросовісного орендаря уникнути орендної плати. Кажуть — договір чинний і обидві сторони це визнали, підписавши його. При цьому юристка управління комунального майна Львівської міської ради не змогла назвати причину передачі будівлі у комунальну власність. За її словами, права набуття власності в управлінні не досліджували і не вважають за потрібне.

У той час як у міській раді не хочуть пояснювати своїх попередніх рішень, державний інститут «Укрзахідпроектреставрація» отримав першу невелику перемогу. У Фонді держмайна, куди також звертався інститут, стали на його бік.

«Реєстрація права комунальної власності відбулась без будь-яких правових підстав чи правовстановлювальних документів, які б підтверджували таке право… Отже, можна погодитись із твердженням заявників про те, що вказані нежитлові приміщення були зареєстровані на праві комунальної власності неправомірно», — йдеться у відповіді Фонду держмайна інституту та у копії відповіді, яку скерували у прокуратуру.

Далі справа, кажуть в інституті, за прокуратурою. Вони сподіваються, що після втручання правоохоронців приміщення передадуть назад у державну власність, а відсутність орендної плати покращить фінансове становище наукової установи.