Нам здає ся, що ремісла і промисл в нашім краю підносять ся; може оно й так, може они й двигають ся на перед, може й поступають, але в робітнях та варстатах наших ремісників та промисловцїв того поступу не видко. Хто має таку нагоду о тім пересвідчити ся як инспектор промисловий п. Навратіль, той видить наглядно, що "не все то золото, що світить ся." А треба признати, що п. Навратіль безсторонно і обєктивно а при тім не без певної щирости осуджує наші відносини ремісничі і промислові. Ось послухаймо, що він каже в своїм справозданю о наших робітнях і варстатах:
В дрібнім промислї — каже инспектор промисловий — не поправилось в робітнях нїчого. По малих містах мусять промисловцї бороти ся з нуждою і не держать нїякої челяди, або що найбільше одного, двох челядників, котрі разом з майстрами дїлять судьбу. О відповіднім уладженю варстатів не може тут бути й бесїди. По більших містах, а навіть столичних єсть все як бувало давнїйше. Робітнї, котрим не можна би нїчого закинути, суть великою рідкостію. Приладів вентіляційних нема майже в нїякім варстатї, а воздух, особливо же в шевских варстатах, єсть убійчій.
Варстати слюсарів, мосяжників і столярів суть дуже лихо уладжені. Зимою лихо опалюють ся а челядь мусить страшно мерзнути. В декотрих суть зелїзні печи до опалюваня, на котрих варить ся заразом їсти, або пригріває ся клейстер; теплота єсть отже нерівномірна а при тім бувають ще й такі запахи, від котрих не дуже здорово.
В гарбарнях єсть велика нехарність, вогкість, мало світла; освітленє буває зле, вентіляції нема нїякої, воздух зіпсутий і дає ся вже з далека почути. Гарбарнї в окрузї долиньскім належать до найгірших під взглядом уладженя і гіґієни. Відповідають условіям лиш "Перша гарбарня звязкова" в Ряшеві і нова гарбарня в Станіславові. Впрочім осталось все по давному.
Пекарнї виказують ті самі хиби, що давнїйше. Маґістрат краківскій і Староство перемиске вмішали ся були свого часу в сю справу і розслїдивши єї комісійно видали були заказ, що в многих льокалях не вільно робити челяди. Намістництво потвердило то ореченє, але трета инстанція наказала те раз розслїдити сю справу і длятого осталось все ще по давному. — Фабрики содової води, розповсюднені нинї по цїлім краю, відзначають ся по найбільшій части нехарностію, а крім того бувають там часто нещасливі пригоди в наслїдок уживаня злих апаратів. — В млинах все ще нема уладжень, котрі забезпечали би poбітників від калїцтва і смерти а властителї млинів не хотять нїяк подбати о таке забезпеченє своєї челяди. — В броварах львівских відносини також не поправили ся. Взірцевий єсть лиш бровар Архікн. Альбрехт в місцевости Вєпш в живецкім окрузї. — Подібно як млини представляють ся також і тартаки; і там нема нїяких уладжень, котрі забезпечували би робітників від калїцтва і смерти.
Фабрики милна, всї малі, дають роботу що найбільше 4 робітникам, суть вогкі, дуже часто поміщені в пивницях, котрі не мають відповідної вентіляції і наповнені суть нездоровими випарами. Рафінерії нафти суть також під многими взглядами занедбані, особливо в округах дрогобицкім, станіславівскім і коломийскім; в горлицкім окрузї уладженє рафінерій поправило ся. В яслискім окрузї єсть одна рафінерія в котрій було вже кілька нещасливих випадків і хоч она єсть від 1889 р. в руху, то все таки не має ще консенсу.
З фабрик сїрничків представляєсь найгірше одна така фабрика в окрузї долиньскім. В друкарнях також нема ладу; найбільше дає ся почути брак чистоти. Складачі самі не дбають про себе, не уживають верхної одежи, а воздух в робітнях переповнений димом з тютюну і порошком з черенок. Робітнї по карних заведенях не мають нїякої вентіляції, а поодинокі віддїли суть переповнені працюючими. В фабриках асфальту і тектури асфальтової нема купелї потрібної для робітників, через що они виставлені при тій роботї на всїлякі нашкірні недуги.
Ото маленькій образок наших робітень і варстатів; другим разом подамо про нещасливі пригоди в них.
Нещасливі випадки по робітнях і варстатах.
По великих фабриках і варстатах, де робить ся переважно машинами, дуже трудно устерегти ся робітникови якоїсь нещасливої пригоди, якогось калїцтва або й смерти хоч би навіть позаводжено і всякі можливі міри осторожности. Часом сама лиш неосторожність, байдужність робітника тому виноваті, що він стане калїкою або і стратить житє. У нас однакож таких великих фабрик небогато, переважно лиш варстати і робітнї а однакож нещасливих пригод буває по них богато. Из справозданя инспектора промислового показує ся, що в минувшім роцї було таких пригод аж 470 а з тих 40 закінчило ся смертію. То були однакож лиш ті пригоди, котрі дійшли до відомости инспектора а при нашій недбалости і байдужности можна на певно числити, що их було в двоє або і в троє тілько.
Найбільше нещасливих пригод припадає на промисл деревний, бо аж 158, а з тих закінчило ся 11 смертію. Після справозданя инспектора головна вина спадає на предприємцїв. В одній лиш львівскій фабрицї столярскій, де працює 30 робітників при машинах, було до року аж 11 випадків тяжкого покалїченя! Причиною таких випадків буває завсїгди або хибність средств забезпечаючих або таки і цїлковитий их брак. — В другім рядї за сим промислом иде промисл метальний. Тут було 96 нещасливих випадків, а 2 з них закінчились смертію. — В промислї будівельнім було 64 випадків, а 8 смертельних; при виробах средств поживи 54 випадків а 5 смертельних; в промислї хемічнім 19 випадків, 3 смертельні; в ломах каміня 29 випадків а 8 смертельних.
Нещасливі випадки а навіть смертельні бувають і в инших галузях промислу як н. пр. у ковалїв, слюсарів, в малих броварах, в фабриках води содової, у коминярів і канальників і в другім дрібнім промислї, котрого предприємцї не обовязані забезпечувати робітників. Предприємцї тартаків неубезпечають робітників занятих по лїсах при рубаню дерева, хоч там дуже часто бувають нещасливі випадки. Найбільше таких випадків було минувшого року в окрузї долиньскім, де властитель тамошних тартаків з цїлим упором противить ся убезпеченю своїх робітників. В фабриках сїрничків стають ся робітники в наслїдок віддиханя випарами фосфору зовсїм нездібними до працї. В тих фабриках уживають ся до роботи навіть нелїтні хлопцї і дївчата, через що они западають на невилїчимі недуги і стають ся калїками на цїле житє. Инспектор промисловий підносить, що закон повинен би увзгляднити і таких робітників, що хоч не стають калїками через якійсь наглий випадок, але по довгім часї стають ся нездібними до працї.
[Народна Часопись, 26.05.1892]
[Народна Часопись]
26.05.1892