Др. Урсула Заячковська показує, як на сусідні дерева нарощують над зрізаним пеньком захисну шапку.
Ми часто забуваємо, що дерево – це не тільки крона і стовбур, а й схована під землею коренева система. Після зрубування стовбура дерева його підземна частина продовжує якийсь час жити, а сусідні дерева намагаються втримати її при житті, – каже Др. Урсула Заячковська.
Зрубування дерева не означає його моментальну смерть, а лише початок повільного процесу вмирання. Лісоруб відділяє коріння від крони з листям, завдяки яким відбувається фотосинтез і виробництво вуглеводів. Але часом, особливо у хвойних дерев, можна спостерігати реґенерацію пенька – розповідає Др. Заячковська у фіналі конкурсу FameLab, під час якого молоді вчені мали три хвилини, щоби розказати про свої дослідження. На порятунок приходять сусідні дерева, і часом їм вдається врятувати життя колезі.
Як це можливо? Річ у тім, що кореневі системи сусідніх дерев зростаються, утворюючи єдиний суперорганізм. Гола «рана» зрізаного пенька заростає деревиною, яка утворюється з вуглеводнів, що фотосинтезуються в кронах сусідніх дерев. Ці вуглеводні транспортуються до пенька через коріння, що зрослося, причому у зворотному напрямі, ніж це зазвичай відбувається. А клітини деревини, які зазвичай приростають у вертикальному напрямі, діляться горизонтально, покриваючи оголений пеньок захисною шапкою. Анатомія деревини, що приростає у такий спосіб, істотно не відрізняються від деревини пенька, проте осі клітин обернені на 90 градусів, тобто вони «лежать» горизонтально на його поверхні. «У такий спосіб дерева беруть участь у замкненому процесі транспортування води і поживних речовин», – розказує Др. Заячковська.
Чи може такий пеньок знову випустити пагін і відкрити крону? На жаль, ні, бо для цього потрібний спеціальний тип клітин, каже дослідниця. Але завдяки тому, що пеньок заростає і залишається живим, зберігається цілісність підземної мережі транспортування і комунікацій між деревами, що творять між собою зрослу групу.
Заячковська застерігає від надмірної антропоморфізації дерев. За її словами, це не емпатія спонукає дерева рятувати своїх товаришів і заліковувати зрізаний пеньок. Заростання пеньків – це еволюційний механізм, який охороняє систему дерев від небажаних патогенів (грибків, комах). Зрізаний пеньок – саме те місце, з якого інфекція зможе розповсюдитися на всю систему пов’язаних між собою дерев.
Щораз більше досліджень доводять, що дерева діляться між собою поживними речовинами й інформацією. Вони обмінюються як тими речовинами, які отримали з ґрунту через коріння, так і тими, що їх випродукували у процесі фотосинтезу. Крім того, рослини повідомляють одне одному застереження – наприклад, про атаку комах, а в разі потреби діляться вуглецем, азотом і водою. Щоби дослідити комунікацію між деревами в лісі, Сюзанна Сімард з Університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада) вводила їм маркер у вигляді радіоактивного ізотопу вуглецю і спостерігала, як він розходився лісом. За кілька днів ізотоп був майже в кожного дерева в радіусі 30 км. Сітка зв’язків при цьому нагадувала мережу авіарейсів, у якій найбільші і найстарші дерева виконували функцію головних «пересадочних вузлів».
Дерева між собою пов’язує не лише заплутана коренева система, а й гриби, що живуть з ними в симбіозі. Грибниця таких грибів, як білі, косарі та маслюки, глибоко проникає в землю й обплутує коріння дерев, передаючи їм воду та мінеральні речовини, зокрема зв’язки азоту та фосфору. Взамін гриби отримують вуглецеві органічні зв’язки, які продукують дерева завдяки фотосинтезу. «Догодовуючи» своїх грибних «колег», рослини можуть віддавати їм до 20-40% речовин, які у них виробляються.
«Є багато доказів, – каже Сюзанна Сімард, – що за посередництва грибниці дерева постачають прикорм своїм сходам». Відомо, що жолуді, посаджені під дубами однакового з ними виду, ростуть краще, ніж під клонами. На думку Сімард, саме нитки грибниці передають поживні речовини від дерев до їх «нащадків».
Деякі дослідники вважають навіть, що різні сітки грибниці можуть зливатися між собою, утворюючи у зв’язку з симбіотичними рослинами єдину гігантську систему співпраці.
Ścięte drzewo może przeżyć. Na ratunek rannemu koledze idą sąsiednie drzewa
Gazeta Wyborcza, 16.05.2017
Зреферував Євген Ланюк