Володимир СЕМКІВ

В Україні йдуть під заборону флагмани російської інтернет-сфери. У вівторок, 16 травня, Президент України Петро Порошенко підписав указ, котрим увів у силу рішення Ради національної безпеки й оборони від 28 квітня про застосування санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, причетних до зазіхань на суверенітет і безпеку держави. Серед них – лідери російського інтернету: Mail.ru, Яndex, «ВКонтактє», «Однокласснікі».

 

 

Перелічені ресурси є обличчям не лише російської інтернет-сфери, а й української. Згідно з даними інтернет-ресурсу Watcher, у березні «ВКонтактє» був другим за відвідуваністю інтернет-ресурсом у нас в Україні з охопленням аудиторії у 71%; також у топ-шістку найпопулярніших сайтів входили «Яндекс» та Mail.ru (по 64%), «Однокласснікі» (51%).

 

Закоріненість українського юзера в російському інтернет-сегменті свідчить водночас і про важливість та актуальність рішення РНБО, як і про непередбачуваний масштаб можливих наслідків.

 

Згідно з рішенням РНБО, на перелічені російські сайти чекатиме блокування рахунків і обмеження на розпоряджання майном, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, припинення надання телекомунікаційних послуг, заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

 

Основне – українські інтернет-провайдери отримали припис припинити надання доступу до підсанкційних сайтів українським користувачам.

 

Воно занадто розрослося

 

Санкції поширюються на ТзОВ «Яндекс.Україна» (Київ), ТзОВ «Яндекс» (Москва), ТОВ «Мейл.РУ Україна» (Київ), ТОВ «Мэйл.РУ ГРУП» (Москва), ТОВ «В Контакті» (Київ), ТОВ «Вконтакте» (Санкт-Петербург).

 

Президентський указ набуде чинності відразу після публікування в офіційній пресі. Термін дії обмежень – три роки.

 

У компанії «Уарнет», котра позиціонується як найпопулярніший інтернет-провайдер на Західній Україні, вже почали шукати спосіб виконання поставленого державою завдання. Технічний директор компанії Олесь Гірняк сказав у коментарі кореспондентові Z, що втілити заборону буде непросто. «Адміністративно ми, звичайно, готові до заборони цих сайтів. А технічно – зараз думаємо над реалізацією. В інтернеті не так просто щось закрити. Особливо коли воно є розподілене по глобальній мережі, а не зосереджене в одній точці. Технічно це непросте завдання», – пояснив Гірняк.

 

Водночас експерт зазначає, що повна заборона сайтів навряд чи буде можливою. «У будь-якому сучасному браазері – Mozilla, Opera – є плагіни, які дозволяють анонімно заходити в інтернет, ці функції можуть бути вбудовані прямо в бравзері. Тобто якщо користувач натисне кілька кнопок і "докачає" плагін – він обійде заборону», – каже представник компанії.

 

При тім Олесь Гірняк цілковито підтримує саму ідею вицофування української аудиторії із російських соцмереж. «Цей указ з точки зору реалій спізнився на три роки. Три роки тому це могли легко зробити. Зараз, коли воно розрослося, і українські користувачі "присіли" на ті ресурси, – буде складно», – зазначив Гірняк.

 

Порошенко вже попрощався із «ВКонтактє»

 

Голова Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко, коментуючи рішення РНБО журналістам, заявив, що наразі не існує технічної можливості заблокувати російські сайти. «Станом на сьогодні це неможливо виконати», – сказав Федієнко. З його слів, провайдерам для реалізації блокування провайдерам знадобиться час і великі кошти на переоснащення обладнання та зміну топології мережі.

 

У вівторок Інтернет-асоціація звернулася до низки державних органів із листом, у котрому попросила розтлумачити механізми виконання інтернет-провайдерами обмежувальних заходів, часові терміни введення заборони, види та межі відповідальності провайдерів.

 

Асоціація зазначила, що законом про санкції не передбачено такий вид обмежувального заходу – заборону інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі до певних сервісів. Об’єднання також покликалося на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, котра передбачає можливість дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

 

Тим часом Служба безпеки України у свіжому повідомленні інформує, що спільно з іншими правоохоронними органами розробляє зміни до законодавства щодо механізму блокування «відповідних інтернет-ресурсів». «Значна частина інтернет-провайдерів вже має технічну можливість блокувати ці інтернет-ресурси», – запевнили у спецслужбі.

 

Ердоґан-стайл

 

Директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич сказав у коментарі Z, що за бажання держава може заблокувати будь-який ресурс на своїй території. Засновник організації «Вікімедіа Україна» Пероганич наводить свіжий приклад – наприкінці квітня Туреччина заблокувала у себе «Вікіпедію». «Технічно це можливо. Наводжу приклад Туреччини просто як факт», – коментує експерт.

 

Юрій Пероганич зазначає, що «ВКонтактє» та «Однокласснікі» справді загрожують безпеці держави. На цих інтернет-ресурсах зосереджується гігантський обсяг персональної інформації про користувачів – починаючи від номера телефону та поштової скриньки до політичних чи приватних преференцій (читач Z, напевне, пам’ятає, якого галасу наробила технологія опрацювання big data у виборчій кампанії Дональда Трампа).

 

Пероганич наводить банальний приклад: інформаційний слід, залишений рядовим юзером у соціальній мережі в молодому віці, згодом може стати предметом шантажу, коли той доросте до становища, важливого для своєї держави. «Дитина чи юнак може мати якісь контакти, спілкуватися з кимось на різні теми, а потім ця інформація стає доступною спецслужбам – і через якийсь час, коли людина стає, наприклад, міністром, її починають шантажувати, спонукаючи до певних дій. Це серйозні речі», – наголошує Пероганич.

 

Два роки тому весь уряд був на «ru»

 

Ідея бойкоту російських соцмереж активізувалася в Україні після початку російської агресії у Криму. В українській інтернет-сфері розгорталася неофіційна кампанія, котра закликала юзерів закрити свої акаунти у «Вконтактє», «Однокласснікі» тощо. Була спроба запустити українську мережу навзамін російським – не вельми вдала.

 

Ще недавно «Яндекс» мріяв про власну службу таксі в Україні

 

У жовтні 2015 року прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, відвідуючи київську школу, закликав школярів перейти із «ВКонтактє» у Facebook.

 

У листопаді 2015 року Кабінет Міністрів зобов'язав посадових осіб державних органів виконавчої влади використовувати для службового листування електронні поштові скриньки, розміщені на серверах, які розташовані у доменних зонах gov.ua і .укр. Перед тим був скандал, пов’язаний із використанням у Службі безпеки та Міністерстві оборони поштових скриньок домену «ru».

 

У липні 2016 року Служба безпеки України поширила рекомендацію українцям вийти з російських інтерент-ресурсів. СБУ наголосила, що в Росії вступив у силу новий «антитерористичний» закон, котрий надає повне право на отримання «феесбістами» практично всіх особистих даних користувачів: логіни та електронні адреси, списки контактів тощо.

 

У лютому 2017 року радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив про те, що Україна планує взятися за захист свого інформаційного простору, а одним із перших рішень має бути блокування російських соціальних мереж «ВКонтактє» та «Однокласснікі», котрі, зі слів Шкіряка, «повністю підконтрольні і керуються російськими спецслужбами.

 

«Сьогодні ми споглядаємо, що вони є основними продукувачами цього антиукраїнського контенту, який розповсюджується в Інтернеті», – коментував радник міністра внутрішніх справ, нагадавши про продукування Росією так званих «патріотичних» сторінок, на яких розповсюджують заклики до бунту. «Ці заклики є відкритою ганебною провокацією російських спецслужб проти української державності, як і власне будь-які заклики щодо повалення конституційного ладу і щодо відкритого збройного протистояння всередині України», – казав Шкіряк.

 

Російські «вітрила» у Галичині

 

Відколи Росія розпочала свою агресію проти України, Рада національної безпеки та оборони вже кілька разів розширювала й оновлювала санкції проти агресора. Рішення від 28 квітня є першим, в котрому значну увагу відведено питанню інформаційної безпеки.

 

Українська влада йде на ці кроки на тлі пожвавлення російських гакерів у глобальному інформаційному просторі. Торік кремлівських зловмисників запідозрили в атаках на американські урядові служби, а також виборчий штаб Гілларі Клінтон. На фіналі виборчої кампанії у Франції про втручання в роботу комп’ютерних систем заявляв штаб Емманюеля Макрона.

 

Під свіжі санкції потрапили не лише російські соцмережі та портали, а й розробники антивірусних програм (Kaspersky, Dr.Web), творці аплікацій для бізнесу (зокрема оператори гітової програми «1C» для бухгалтерії). Більшість із цих компаній – це материнські російські структури з українськими «дочками», та є і кілька фірм, котрі мали цілковито українську реєстрацію, хоча, як випливає з рішення РНБО, працювали зі скелетами в креденсі.

 

Інтернет-сторінка компанії «1С-Телур Модуль» з панорамою Львова

 

Згідно з підрахунками агенції «Інтерфакс-Україна», кількість українських компаній, стосовно яких запроваджено санкції, збільшилася в одинадцять разів – із 6 до 66 – за рахунок постачальників IT-систем та IT-послуг.

 

Z виявив, що чотири підсанкційні компанії зареєстровані у Галичині: ТзОВ «Парус-Прикарпаття» (Івано-Франківськ), ТзОВ «Парус-Тернопіль» (Тернопіль), ТзОВ «Парус-Лев» (Львів), ТзОВ «1С-Телур Модуль» (Львів). Троє з них є представниками російської корпорації «Парус», котра займається IT-технологіями і, зокрема, спеціалізується на розробці продуктів для державних служб РФ.

 

Директор «Парус-Лев» Леонід Кухарук не виявив бажання спілкуватися з журналістами. «Я нічого не вирішую. Ми – українські розробники. Все вирішуватимуть інші люди», – сказав Кухарук кореспондентові Z. Почувши додаткове питання, кинув слухавку: «Я не зобов’язаний вам давати інтерв’ю. Так що, будь ласка, як кажуть, будьте здорові».

 

«Дракон» vs. Dragon'а

 

26 квітня російські комп’ютерні програми стали приводом скандалу, коли Служба безпеки України організувала обшук в офісі інвестиційної компанії Dragon Capital. СБУ оприлюднила пояснення, в котрому заявила про виявлення восьми компаній, котрі використовували або реалізовували «заборонене шпигунське програмне забезпечення російського виробництва».

 

«Російські спецслужби зацікавлені в отриманні доступу до інформації об’єктів критичної інфраструктури, а також підприємств, які мають важливе оборонне значення. Подібне програмне забезпечення встановлюється як на персональні комп’ютери, так і на мобільні термінали для отримання доступу до електронної пошти, месенджерів і телефонних розмов. Негласно отримана при цьому інформація використовується на шкоду суверенності, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній економічній та інформаційній безпеці України», – пояснили в СБУ. (До речі, вже наступного дня Служба безпеки оголосила про викриття київської фірми на продажі російської програми «1С» підприємствам, що працювали на територіях, контрольованих «ДНР/ЛНР». «Виявлено черговий факт наявності прихованого контролю спецслужб РФ за ситуацією в державному та приватному секторі економіки України, а також за підприємствами, які розташовані на територіях так званих "ЛНР/ДНР"», – прокоментували у спецслужбі.)

 

Dragon Capital після обшуків

 

Тоді керівництво Dragon Capital висловило сумнів у правдивості аргументації СБУ. Керівництво інвестиційної компанії заявило, що обшуки могли бути пов’язані зі спробою помститися генеральному директору Томашу Фіалі за бізнесовий конфлікт довкола торговельно-розважального центру Skymall. Критичні до влади оглядачі коментували: правоохоронні органи можуть використовувати фактор протистояння з Росією для тиску на політиків чи бізнесменів.

 

А, наприклад, Олесь Гірняк із компанії «Уарнет» у розмові з Z висловлює сподівання, що вимоги української влади до провайдерів щодо заборони російських сайтів будуть повсюдними й унеможливлять появу недобросовісної конкуренції. «Мені цікаво, чи заблокують [російські сайти] потужні оператори ринку. Якщо в якомусь будинку дрібні оператори заблокують ці сайти, а, наприклад, "Київстар" чи "Укртелеком" не заблокують, то клієнти перебіжать туди, де воно працює. Якщо ухвалено рішення, то його мають виконати всі, і всі мають знати, які санкції держава застосує до тих операторів і провайдерів, які це не заблокують. Наразі є багато питань», – зазначив Гірняк.

 

Експерти вважають, що для низки санкційних рішень, можливо, доведеться піти на компроміс – погодитися на винятки, перехідні періоди тощо. Це, зокрема, стосується використання програм штибу «1С», котрі активно використовує український бізнес. «Щось має бути навзамін [забороненим програмам], – коментує директор Асоціації підприємств інформаційних технологій Юрій Пероганич. – Забрати щось одне і залишити людей без нічого не можна: мають з’явитися рішення від українських компаній або іноземних. Має бути перехідний період. Скільки часу це займе?.. Людей треба попередити і дати їм час і можливість перелаштуватися. Бо в процес організації роботи вкладено гроші, вже навчено фахівців. За всього бажання подібні ініціативи не так просто виконати».

 

Пероганич завершує свою репліку по-філософськи: «Загроза для безпеки завжди є, не лише від іноземних ресурсів, а й звідси [з України]. Людина дуже сильно покладається на технології у сучасному світі – і колись технології можуть підвести».

 

16.05.2017