Шпигунський скандал у Молдові несподівано викрив цілі глобальні схеми Кремля з поширення свого впливу у світі. І не лише на так званих «канонічних теренах впливу», тобто територіях колишнього СРСР.
Російським шпигуном виявився колишній депутат від Демократичної партії Юріе Болбочану. Його справа може репрезентувати минулорічні протести в Молдові, які призвели до урядової кризи й обрання промосковського президента в цілком несподіваному світлі. Хоча для кого це мало б бути несподіванкою?
Отже, за даними Прокуратури Молдови з боротьби з організованою злочинністю і з особливих справ, Болбочану активно, але таємно контактував з помічником військового аташе посольства Росії в Кишиневі Олександром Грудіним. Останній, можна припустити, й був резидентом російської шпигунської мережі в Республіці Молдова.
Юріе Болбочану став депутатом від Демократичної партії після виборів 25 листопада 2010 року, а потім ще після виборів 6 березня 2014 року. Восени 2014 року він несподівано оголосив, що покидає ДПМ і парламентську фракцію демократів. Не виключено, що хотів непомітно зникнути з політичної арени, а там – і з країни. Але не так сталося, як гадалося.
Як відомо тепер з молдовської преси, кримінальне переслідування Болбочану прокуратура розпочала ще влітку 2016 року. Постанова прокуратури про обшук у його помешканні була датована 25 лютого, проте сам обшук, а перед тим затримання підозрюваного, відбулися щойно 17 березня. У постанові прокуратури зазначається, що Болбочану раніше проходив у гучній справі про підкуп депутатів, а нині фігурує в кримінальній справі за статтею 338 «Шпигунство» КК Молдови і за статтею 337 «Зрада Батьківщини».
Про серйозні звинувачення на адресу екс-депутата Юріе Болбочану було оголошено на прес-конференції прокуратури минулого тижня. Прокурор Віталіе Бусуйок пояснив: екс-депутата затримали під час його конспіративної зустрічі з іноземним громадянином – співробітником розвідки, котрий працює в Молдові під прикриттям. У підозрюваного вилучили мобільний телефон, по якому він зв'язувався з «офіцером під прикриттям», 23 тисячі доларів і документи. Тим «офіцером» виявився згаданий Грудін.
На прес-конференції прокурори розповіли, що слідство у цій справі тривало сім місяців. Протягом цього часу, за їхніми словами, «зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ст. 337». За даними прокуратури, Болбочану підтримував зв'язки із людьми, зацікавленими в отриманні інформації державної ваги, в тому числі з метою «дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні». Проведення обшуків вдома у екс-депутата в постанові обґрунтовують «необхідністю вилучення інформації, яка стосується засобів комунікації між цими людьми, мобільних телефонів, засобів фінансування та іншої інформації, яка може бути корисна для кримінального переслідування».
«Екс-депутат отримував винагороду за кожну надану інформацію – від ста до тисячі євро», – додав прокурор Бусуйок. Він нагадав, що відповідно до міжнародної практики, іноземних дипломатів, причетних до таких історій, виганяють із країни.
На прес-конференції промайнула й «українська тема». Бусуйок, зачитуючи постанову прокуратури, наголосив: «Беручи до уваги події в Україні, не відкидається можлива участь офіцерів російських спецслужб в організації або підтримці подій, спрямованих на дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні».
Невідомо лише, навіщо покликатися на український прецедент, якщо й самою Молдовою за минулі роки лихоманило нівроку. І врешті-решт політична й урядова кризи призвели до обрання в країні прокремлівського президента Ігоря Додона. Останній не те що не приховує своїх зв’язків із Москвою, а навпаки – пишається ними. Він обіцяє докласти всіх зусиль, аби вивести Молдову з Угоди про асоціацію з Європейською Унією й повернути у російські обійми.
Але повернімося до подій березня 2014 року й участі в них все того ж Юріе Болбочану. Він тоді, нагадаємо, був депутатом від Демократичної партії – однієї з трьох політичних сил, які входили до урядової коаліції «Альянсу за європейську інтеграцію».
Болбочану був причетним до справи, яку провадили Національний центр боротьби з корупцією (НЦБК) й Антикорупційна прокуратура. Представники цих структур тоді повідомили про затримання на гарячому двох осіб, підозрюваних у спробі підкупу депутатів урядової коаліції. Затриманими виявилися колишній поліціянт Віталіе Бурлаку та безробітна Ірина Баглай.
Ім’я тодішнього депутата парламенту Юріе Болбочану в цьому випадку не було оприлюдненим, хоча й фігурувало в справі. Причому, найімовірніше, саме він мав зіграти ключову роль у реалізації «антиєвропеської змови» – роздавати своїм колегам по 250 тисяч євро. За це їм пропонувалося вийти з урядової коаліції, оголосити себе незалежними і не брати участі в голосуванні за низку законів, пов'язаних із євроінтеграцією.
Керівник служби НЦБК з боротьби з відмиванням грошей Василь Шарко розповідав три роки тому на прес-конференції в Кишиневі, що в справі про підкуп депутатів фігурують гроші, які виводили з Росії через Moldindconbank. Він повідав, що в розшук у справі про підкуп депутатів була оголошена і громадянка України Людмила Примак.
«Саме Примак зняла 500 тисяч євро з рахунку в Moldindconbank і передала гроші Ірині Баглай, котра проходила як обвинувачена у справі про підкуп депутатів. Гроші пізніше були вилучені співробітниками НЦБК», – розповів Шарко. Він теж зазначив, що кошти до вказаного банку надходили за так званою «молдавською схемою». Що це за схема – розглянемо згодом.
Людмилу Примак так тоді й не упіймали. Болбочану залишився у тіні під прикриттям депутатського мандата. Віталіе Бурлаку засудили в 2016-му до 11-ти років колонії. Ірина Баглай тоді ж отримала три роки з дворічним відтермінуванням виконання покарання.
Ця справа виглядає значно цікавішою, якщо знати, що вона була наочним проявом ґлобальної схеми відмивання брудних російських грошей. Її детально описала британська газета The Guardian у своїй статті за 20 березня. Ця схема мала кодову назву The Global Laundromat (Ґлобальна пральня).
«Молдавська схема», яка була частиною The Global Laundromat, виглядала таким чином. Одна з офшорних компаній висувала іншим компаніям вексель на велику суму – і з'ясовувалося, що на рахунках цих компаній не було достатніх коштів. Поручителями за цими рахунками виступали підставні компанії з Росії та громадяни Молдови. Коли приходив час платити за векселями, платники погоджувалися із зобов'язаннями, але повідомляли, що таких коштів у них немає.
Тут вступав у гру певний «підгодований» суд Молдови. Молдовські громадяни, котрі значилися поручителями за векселями, зобов'язували компанії-поручителів в судовому порядку сплатити вартість векселів, якщо у них були відкриті рахунки на території Молдови. Це призводило до того, що гроші з рахунків російських компаній, які були відкриті в молдовських банках, за рішенням суду безперешкодно виводили за межі Росії.
Молдовські ЗМІ вважають, що творцем цієї схеми був В'ячеслав Платон, молдовський бізнесмен і колишній член парламенту. Платон свою провину заперечує. Зараз він перебуває у в'язниці в Молдові за звинуваченням у відмиванні грошей. Перед цим його екстрадували з України влітку 2016 року.
Так виглядала «молдавська схема». Саме з неї «агенти» на кшталт Болбочану мали б підживлювати антиєвропейські настрої в парламенті Молдови. Але на Молдові, як ми вже зазначали, гроші не зупинялися. Звідти вони йшли у Латвію до тамтешнього Trasta Komercbanka, а потім в інші країни Європейської Унії, в тому числі й у Велику Британію. А загалом з Молдови гроші розходилися в 96 країн світу, де їх використовували двома способами: для матеріальної сатисфакції «своїх людей», а також з метою посилення російських впливів.
На щастя, ці брудні оборудки нарешті потрапили у поле зору органів британської юстиції, котра взяла під пильний нагляд 17 банків, які базуються в Об’єднаному Королівстві. Серед них, зокрема, такі лідери галузі, як HSBC, Royal Bank of Scotland, Lloyds і Barclays. Через ці установи пройшло майже 740 млн доларів із коштів, які відмивали зловмисники зі зв'язками в російському уряді та ФСБ.
Згідно з документами, які потрапили в розпорядження Guardian, не менше 22 млрд доларів було виведено з Росії з 2011-го до 2014 року, однак реальна сума може становити 80 млрд доларів. Британські слідчі вважають, що до схеми The Global Laundromat було залучено близько 500 осіб, у тому числі олігархи, московські банкіри й особи зі зв'язками в ФСБ. До ради одного з московських банків, імовірно причетних до скандалу, входив Ігор Путін – кузен президента Росії.
Відтак усім причетним до кремлівських оборудок британським банкам належить тепер пояснити слідчим органам, що їм було відомо про цю кримінальну схему і чому вони не відхиляли підозрілих грошових переказів.
Утім, як вже було сказано, банками Об’єднаного Королівства The Global Laundromat не обмежувався. Були ще й банки Америки – як Південної, так і Північної, Європи, Азії. Навіть та сама Німеччина, котра намагається так ретельно стежити за чистотою банківської системи, не уникнула брудних слідів «російської пральні».
Цікаво, що одним із банків, котрий був у схемі The Global Laundromat, виявився Перший чесько-російський банк. Пам’ятаєте? Це той самий банк, який 2009 року надав позику приблизно дев'ять мільйонів євро партії Марін Ле Пен «Національний фронт». А ми все намагаємося осягнути причину активізації ультраправих, євроскептичних і прокремлівських сил у Європі.
21.03.2017