— До сто чортів з проклятою бабою! Навіть спокійно газети не дасть прочитати! Кодиркає і кодиркає!
— О, лисий дідьку! До тебе спокійного слова сказати не можна. А колись було інакше! Щоб мене де вже вирвало від того тирана!..
— Є, є! Місце для тебе!
— Де? Зараз піду! Не думай, що згину без тебе. Ще є добрі люди на світі, притулять бідну сиротину.
— Прошу, на останній сторінці: "Потребуємо негайно старого пудля. Зголошення до адміністрації під "Товариство антифеміністів".
__________
— Ні з тобою вже довше жити не буду!.. Молоденьку ти взяв мене з дому і що з мене зробив? Іду собі геть! Не чуєш? Певно!.. Він преспокійно собі газету читає... Чуєш? Іду собі геть!..
— Дам тобі адрес.
— Ще смієшся? Драбуга!
— "Бактеріольогічний інститут, вул. Тифозна 1, пошукує зразків свіжої холєри в доброму стані".
__________
— Що ж, приятелю, так зажурився?
— Е, нема що говорити...
— Що зрадила тебе, чи може?..
— Ні мушу десь шукати побічного заняття, не можу вижити.
— Ромку, маю для тебе працю! Кажу тобі: цімес! Будеш мати що їсти, пити... Коби я так трішки молодший...
— Кажи, що таке! Ти ж мій найкращий приятель!
— Підшукай собі молоденьку мужатку зі старим чоловіком...
— Це не для мене, не вмію!..
— Чи то святі горшки ліплять... Всього можна навчитись...
— Дай спокій, не шуткуй..
— Не віриш? Поглянь на останню сторінку: "Кандидати на приятелів дому можуть зголоситися до тренінгу. Зголошення приймає адміністрація під "Муж-боксер".
__________
— Щож, пане раднику, весна іде, а за нею літо...
— А як же!.. Як то було давніше?.. Взяв, пане дзєю, емеритуру і... фю... у гори на цілі вакації...
— А сьогодні куди поїдеш? З тою емеритуркою...
— Чекайте, чекайте, пане раднику... Я тут на останній сторінці бачив якесь оголошення...
— А... ну?.. ну?..
— "Першорядний пансіон у чудовій гірській околиці пошукує кількох спеціялістів до ловлення мух. Першенство мають емерити".
__________
— Галочко, де ж я знайду тепер яку працю?..
— Ти вічно шукаєш і нічого не можеш знайти!
— То пошукай ти!
— Я вже знайшла. Підеш до адміністрації газети і зголосишся, покликуючись не таке оголошення. "Негайно потрібні старі цимбали до оркестри. Зголошення під: "З практикою".
__________
— Час тобі, Іване, одружитись!..
— Дай спокій з женячкою!..
— Може думаєш старим парубком вмирати?..
— Чого причепився? Деж знайду відповідну кандидатку на дружину? Тиж добре знаєш, що я вже не одній освідчився і від кожної дістав гарбуза.
— Не треба зневірюватись!.. Ага, був би забув... Тут саме щось для тебе. Впевнюю, що вже тебе не відкине.
— Котра?
— О, тут, на останній сторінці: "Лагідна, добра, інтелігентна, без минулого, матримоніяльно пошукує чоловічого егоїзму. Листи зі світлиною слати під "Приготована на мезаліянс".
__________
Їй Богу, таки найцікавіша остання сторінка газети.
[Львівські вісті, 01/03/1942]
01.03.1942